Україну чекає суттєва трансформація енергосистеми

Україну чекає суттєва трансформація енергосистеми

На Україну чекають ще два-три роки енергодефіцитів і суттєвих трансформацій енергосистеми. Чи готові до цього українці?

Про це йдеться в дослідженні онлайн-медіа ZN.UA.

Стосовно стратегії майбутнього відновлення енергосистеми українці демонструють непогану обізнаність.

Відповідаючи на запитання «Як ви вважаєте, виділені на відновлення енергосистеми кошти уряд має спрямувати на…», 45,5% обрали варіант «Спорудження розгалуженої мережі міні-електростанцій для живлення окремих територій чи об’єктів», а 36% — «Відбудову кількох великих зруйнованих ТЕС».
Кількість тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, — лише 12,6% (варіант «Інше» обрали 5,8%).

«Вочевидь, у суспільстві присутні як усвідомлення того, що великі енергетичні потужності вразливі для російських ракет, так і розуміння безальтернативності великих потужностей для промисловості та великих міст”, — пише Юлія Самаєва у статті “Як Україна переживає найспекотніше літо і готується до найтемнішої зими».

НЕК «Укренерго», відповідаючи на запит ZN.UA, підтверджує наміри України розвивати розподілену генерацію в державі.

Компанія оцінює готовність інвесторів «у найближчій перспективі побудувати сумарно до 1 ГВт нових невеликих електроустановок, до 10 МВт кожна, у різноманітному виконанні».

Ці енергоустановки буде розосереджено навколо великих міст і промислових регіонів.
Таким чином посилиться стійкість енергосистеми до російських атак, адже влучити ракетою в такі об’єкти буде складніше. А також підвищиться її гнучкість, тобто спроможність покривати пікові навантаження протягом доби.

За розрахунками «Укренерго», протягом 2-3 років українській енергосистемі знадобиться сумарно 3,5-4 ГВт такої генерації, на будівництво якої загалом потрібно до $6 млрд інвестицій.

Можливості для збільшення обсягів імпорту електроенергії з ЄС також шукають.
Наразі технічна спроможність міждержавних інтерконекторів імпортувати електроенергію із сусідніх європейських країн становить 1700 МВт на годину.

Основною перепоною для збільшення імпорту, як зазначають в «Укренерго», є «вузькі місця» у європейській мережі.
Партнери «Укренерго» з ENTSO-E зараз проводять розрахунки та моделювання того, на скільки можна підвищити технічну спроможність імпортувати електроенергію в Україну з країн ЄС.

Утім, навряд чи Україна зможе збільшити імпорт на понад 500МВт без будівництва нових інтерконекторів.
Їхнє спорудження також заплановане, але потребує років, а не місяців.

«Що завдає вам найбільшого дискомфорту за відсутності електроенергії?»

Відповідаючи на запитання «Що завдає вам найбільшого дискомфорту за відсутності електроенергії?», респонденти могли обрати одразу три відповіді.
Найпопулярнішими стали варіанти: «Відсутність світла» — 71% і «Відсутність зв’язку та Інтернету» — 57%.

«Що ж, цілком логічно, адже обидва вони про базові потреби в безпеці. Як у суто фізичному вимірі — відсутності працюючого світлофора, освітлення у під’їзді, доступу до інформації, так і у психологічному — неможливості контактів із близькими, самотності у темній оселі, «ув’язненні» у власних думках», — коментує Юлія Самаєва результати дослідження у статті «Як Україна переживає найспекотніше літо і готується до найтемнішої зими» .

Натомість про адаптацію суспільства свідчать відносно низькі показники таких варіантів відповідей, як «Відсутність води» — 23%, «Непрацюючі ліфти» — 15,6, «Неможливість користуватися електроплитою» — 12,7, «Неможливість користуватися каналізацією» — 6,2%.

Окремої ремарки заслуговує варіант відповіді «Відсутність телебачення», який обрали 22% респондентів.
Попри те, що телебачення щороку втрачає свій вплив на аудиторію, у важкі часи його значення порівнянне із водою.

«На жаль, базова аудиторія «тєлєка» та громадяни, яким недоступні «інвертори», «екофло» чи «інтернет під час відключень», — це зазвичай одні й ті ж люди. Самотні й у стресі.
Для них сварки з «телемарафоном» — це можливо єдине спілкування за день, і того вже нема», — продовжує Самаєва.

Оскільки опитування проводилося наприкінці червня цього року — до екстремальної липневої спеки, варіант «Непрацюючі кондиціонери» набрав лише 4,5% відповідей.
Тож цілком імовірно, що наразі цей варіант відповіді не був би таким аутсайдером.

Поділитись