Нещодавно набув чинності новий закон про житлово-комунальні послуги (ЖКП) прописаний переважно на користь монополістів — надавачів житлово-комунальних послуг, який перекладає весь фінансовий тягар з утримання будинку, капітальних ремонтів безпосередньо на мешканців. (До речі, автором цього закону є депутат від «Самопомічі» Альона Бабак)
Держава всі проблеми з комунальною галуззю скидає на українські родини, а монополісти отримуватимуть з цього чисті прибутки. Звідси й введення нового додаткового платежу – абонплати, яку кожен має сплачувати навіть якщо не споживає певну послугу.
Та й запровадження пені виписане однобічно. Тобто якщо споживач затримує сплату комунальних послуг хоча б на день, він має заплатити ще й пеню у розмірі 0,01% за кожен день прострочки А ось якщо монополіст надає неякісну послугу чи невчасно розпочне опалювальний сезон, то він споживачеві нічого не винен. Теоретична відповідальність прописана, але практично стягнути з нього гроші буде неможливо. Хоча насправді обидві сторони договору мають нести рівну відповідальність за невиконання умов угоди.
Ще одним з підводних каменів закону про ЖКП є те, що монополісти отримали одностороннє право без суду відключати споживача від надання послуг.
Більше того, якщо заборгованість перевищуватиме 84 тисячі гривень, постачальник має право описати квартиру й вилучати в примусовому порядку майно споживача. А Цивільним Кодексом передбачена можливість виселяти людей з житла за комунальні борги.
Не виключаю, що людей після травня примушуватимуть до укладання угод із більш жорстокими умовами, погрожуючи припинити постачання послуг. Враховуючи те, що в нас монополія на більшість комунальних послуг, споживач не може звернутися до іншого постачальника. Тому фактично українці потрапили в комунальне рабство до монополістів.
