Стійкість російської економіки «приголомшила» експертів, які вважали, що вже перший раунд санкцій призведе до катастрофи РФ.
«Натомість, за їхніми словами, Кремль вибрався з рецесії, ухиляючись від спроб Заходу обмежити свої доходи від продажу енергоносіїв та нарощуючи витрати на оборону», – пише Financial Times.
Незважаючи на ризики перегріву російської економіки, «наразі вона зберігає стійке зростання», оскільки отримує «колосальні доходи» від продажу енергоресурсів. Нині вони вищі, ніж у середньому за останні десять років.
Західні експерти називають економічну політику Кремля «військовим кейнсіанством», що є радикальним відходом від усієї макроекономічної політики Путіна.
Новий підхід полягає у стимулюванні зростання шляхом нарощування витрат – особливо військових. Путін нещодавно пообіцяв працівникам військових підприємств завантаження «на роки вперед».
«Найбільша нестача кадрів спостерігається в машинобудівній та хімічній промисловості, багато підприємств змушені працювати в кілька змін для виконання держзамовлень», – писав Інститут Гайдара в Москві.
На цьому фоні «Київ та його союзники не зробили достатньо для покращення можливостей України» з військовим забезпеченням, як визнав днями головком ЗСУ Залужний.
Посилаючись на дані фінських економістів, FT пише, що у 2022–2023 роках військове виробництво РФ зросло на 35%, а цивільне залишилося на колишньому рівні. У той же час Путін заявив у п’ятницю, що цивільне провадження зросло на 27% з початку війни.
Проте західні економісти вважають, що таке зростання держвитрат створює ризик «перегріву» російської економіки, про який говорить і голова Центробанку РФ Набіулліна. Зростання держвитрат вже призвело до зростання інфляції до 7-7,5%, що спонукало підняти ключову ставку до 16% – це навіть вище, ніж в Україні.
Також «пасткою для Кремля» західні економісти вважають високу вартість імпорту, який через санкції йде в РФ манівцями. Це призводить до зростання цін та створює постійний тиск на курс рубля.
У доповідях МВФ та інших організацій зазначається, що саме бюджетний стимул змушує зростати російську економіку.
«Велика кількість грошей вливається в економіку з державного бюджету, вони перетворюються на чиїсь доходи, ці гроші витрачаються далі», – так описує цей стимул Олег Іцхокі. Бюджетні гроші, за його словами, замінюють в економіці все приватне фінансування.
«Є проєкти, які держава безпосередньо фінансує, якісь регіони працюють у три зміни через те, що є величезні військові витрати на виробництво і зарплати, які виплачуються солдатам і потім потрапляють в економіку», — продовжує Іцхокі.
Питання в тому, як керувати економікою, яка стає все більш залежною від державних витрат. І тут виникає ще один підсумок року — у Росії з’являється дедалі більше елементів ручного керування.
«Економіка ніколи не була в Росії ринковою, але прагнула до неї. А зараз стала гібридною. Є інструменти ринкової економіки, планової, і є ручного управління. Наскільки цей гібрид життєздатний, поки що зрозуміти важко», — каже економістка Олександра Осмоловська-Сусліна.
Справді, елементів ручного керування можна знайти дедалі більше. Показовою є історія спроб зупинити девальвацію рубля. Курс рубля на Московській біржі падав з початку 2023 року, але до кінця літа та початку осені темпи падіння були особливо швидкими.
З девальвацією рубля самотужки боровся ЦБ — переважно ринковими методами: підвищував ставку і виходив на ринок із продажами валюти в рамках різних механізмів. Влада також намагалася домовитися з експортерами про те, що частину валютного виторгу ті повертатимуть до країни. І нічого з цього швидко не спрацювало — рубль продовжив падати.
Але вже на початку жовтня російська влада зобов’язала експортерів продавати свій валютний виторг. Це (і вплив підвищення ставки ЦБ) зрештою зупинило обвал рубля.
Влада не вперше зобов’язує експортерів продавати виторг — це допомагало стабілізувати рубль і у 2022-му, і в 2014 роках. Але цього разу є різниця: у компаніях запроваджують процедури суворої звітності і навіть надіслали їм докладні інструкції про те, як ці заходи виконувати.
Приватний сектор з початку війни та після відходу західних компаній намагається по-своєму адаптуватися. По-перше, бізнес вибудовує ланцюжки постачання товарів до Росії через паралельний імпорт, включаючи підсанкційні товари.
По-друге, у Росії почався новий переділ власності. «Експропріація іноземних компаній, яка розпочалася, але не лише це. Я боюся, це тільки початок, вже були кейси, коли намагаються поставити питання про власність», — вважає Єніколопов.
Наприкінці грудня у Росії під тимчасове управління Росмайна перейшов автодилер «Рольф». Основний власник компанії — колишній опозиційний депутат Сергій Петров, який давно залишив Росію. Компанією він володів через офшор.
До цього під управління Росмайна потрапили пивоварна компанія «Балтика» і виробник молочної продукції Danone, а ще раніше — частки іноземців в енергетичній компанії «Юніпро» та компанії «Фортум».
