На тлі провалу чергових переговорів ймовірність того, що газові відносини Росії і України будуть повністю закінчені з 1 січня 2020 року, серйозно зросла. При самому негативному розвитку ситуації неприємності можуть виникнути як у самих учасників газової угоди, так і у європейських споживачів. Що ж конкретно чекає кожну з трьох сторін в разі втілення найгіршого сценарію?
Представники Росії, України і Євросоюзу на газових консультаціях 8 листопада так і не досягли прогресу з ключового питання про взаємну відмову від судових позовів, повідомив європейський джерело в Брюсселі. Єврокомісія запропонувала провести тристоронню міністерську зустріч по газу 19 листопада. Все йде до того, що домовитися так і не вийде. Який найстрашніший сценарій загрожує Україні, ЄС та Росії цієї зими? Що буде, якщо транзиту через Україну не буде, прямих закупівель російського газу українцями – теж, обхідні газопроводи Росії почнуть качати газ не раніше квітня – травня 2020 року, а зима 2019/2020 року, не дивлячись на глобальне потепління, як на зло, буде холодною?
Звичайно, найбільш негативний сценарій – це лише один з можливих сценаріїв, який наочно покаже, що ж стоїть на кону у кожної зі сторін поточних газових переговорів. При відсутності транзиту Україна не зможе отримувати реверсний газ з Польщі, Словаччини та Угорщини, як зараз. А це близько 10 млрд кубометрів на рік. Тому що європейці, по суті, просто перепродували російський газ. Однак з січня 2020 року Угорщини та Словаччини самим стане не вистачати палива. У Польщі теж не буде зайвого газу. Єдиний варіант для Києва – це організувати закупівлю американського скрапленого природного газу з польського СПГ-терміналу. Зараз термінал все одно не заповнений. Ціна такого газу, правда, буде неймовірно високою.
У разі газової війни неминучі паніка і дефіцит газу в період зимового підвищеного попиту, що призведе до різкого зростання цін на сировину на європейському спотовому ринку. Всі потреби українських споживачів поставки СПГ в будь-якому випадку не покриють, так як потужності СПГ-терміналу недостатньо для цього.
Крім СПГ, Україна буде намагатися покрити споживання за рахунок запасів у власних підземних сховищах. І якщо на початку зими ця схема ще може спрацювати, то в міру зниження обсягів газу в сховищах зменшуються і можливості щодобового відбору газу зі сховищ. Це означає, що якщо до кінця зими або в березні вдарять морози, то ні американський СПГ з Польщі, ні українські сховища не впораються із збільшеним попитом на газ.
При негативному сценарії головне завдання Києва – не заморозити населення. Тому для початку будуть обмежувати опалення та електроенергію (багато ТЕС на Україні перевели з вугілля на газ) для промисловості.
Головне, щоб не сталося аварій в енергосистемі України, ймовірність яких в таких умовах роботи енергосистеми на знос зростає. Вугілля теж може не вистачати. І, звичайно, подорожчання енергоресурсів не пройде безслідно. Для Євросоюзу розрив газових відносин Росії і України теж може виявитися вкрай сумних. Хоча європейські споживачі захищені від замерзання трохи краще.
Нарешті, як переживе Газпром і Росія цю зиму без українського транзиту?
Плюс для Газпрому в тому, що він зможе продати все – і те, що йде по газопроводах, і те, що він накопичив у підземних сховищах. Однак мінус в тому, що якщо цих обсягів буде не вистачати (попит в ЄС буде залежати від погоди) і треба буде докупити газ з ринку, то Газпрому доведеться брати дорогущий газ на спотовому європейському ринку умовно по 400 доларів, а продавати своїм клієнтам за контрактними цінами – менше 200 доларів. Адже вартість російського газу не зміниться, так як вона прописана в договорі і прив’язана більше до нафтового кошика, а не до споту.
У гіршому випадку Газпром перші три місяці 2020 року зазнаватиме збитків – або через те, що не продасть додаткові обсяги газу, або тому, що доведеться виконувати контрактні зобов’язання за рахунок скупки дорого газу на споті. Можливо, Газпрому доведеться заплатити штрафи за недопоставки в рамках контрактних зобов’язань в ту ж Угорщину і Сербію.
Тому реалізація такого сценарію газової війни залежить більше від погоди. Якщо зима буде м’якою, то всі сторони конфлікту пройдуть опалювальний сезон більш-менш спокійно, якщо говорити про кінцевих споживачах тепла і електрики – жителів ЄС і України. Якщо ж зима буде морозною, незважаючи на глобальне потепління, особливо якщо морози вдарять в березні, то можна чекати біди – страждань простих споживачів енергоресурсів вже буде не уникнути.
Фото EPA.
