Пандемія та українська криза роздирають глобальну економіку, пише Sasapost.
Порівнюючи прогнози та реальні показники за рік, що минає, видання передбачає, що чекає світ у 2023 році. Так, побоювання стагфляції лише посилюються, ціни на енергетику продовжать зростати, а долар, як очікується, подорожчає.
Пандемія та українська криза роздирають глобальну економіку, пише Sasapost. Порівнюючи прогнози та реальні показники за рік, що минає, видання передбачає, що чекає світ у 2023 році. Так, побоювання стагфляції лише посилюються, ціни на енергетику продовжать зростати, а долар, як очікується, подорожчає.
Якщо ми хочемо побачити реальний вплив подій поточного року, слід порівняти раніше згадані прогнози з нещодавно опублікованими. Згідно з даними Міжнародного валютного фонду на жовтень, глобальне зростання, яке наприкінці 2021 року мало скласти близько 4,5%, у 2022 році, схоже, не перевищить 3,2%, а в наступному становитиме 2,7% порівняно з передбачуваними. 3,8%.
Великі західні країни лідирують за найнижчими темпами зростання цього й наступного року. Хоча конфлікт в Україні ще не завершився, залишається ймовірність, що він матиме безліч інших наслідків, здатних погіршити поточну ситуацію.
Після світової фінансової кризи 2007 і 2008 років зростання як у Європі, так і в США стало слабшим. Хоча він не став негативним, його не можна порівнювати з показниками Китаю, наприклад. При цьому країни Європи демонструють нижчі темпи зростання, ніж Сполучені Штати.
Очевидно, нинішня криза посилюватиметься. Згідно з прогнозами, США покажуть реальне зростання у 1,8% за цей рік, 0,5% у 2023 році та 1% у 2024, і ці показники набагато гірші, ніж після світової фінансової кризи.
Найбільший ризик — негативне зростання за збереження високих темпів інфляції. Хоча останнім часом вони почали сповільнюватися і впали у жовтні до 7,7% (протягом семи місяців були вищими за 8% і перевищили 9% протягом одного місяця), показники залишаться вищими за 5% до кінця першого кварталу наступного року. Як відомо, у довгостроковій перспективі оптимальний рівень інфляції має становити лише близько 2%.
Ситуація не сильно відрізняється від ситуації у найбільших країнах Західної Європи. За оцінками, в середньому в європейському регіоні темпи зростання становитимуть 3,3% у 2022, 0,5% у 2023 та 1,4% у 2024, що більше, ніж очікується від Німеччини, Франції та Великобританії, яка не входить до Євросоюзу.
Показники для Німеччини становлять 1,8% у цьому році, негативні 0,3% у 2023 році та 1,5% у 2024. Що стосується Франції, то темпи зростання її економіки становитимуть 2,6% у цьому році, 0,6% у 2023 і 1,2% у 2024 році. Якщо говорити про ситуацію з інфляцією, то в Європі вона гірша, ніж в Америці. Вона може впасти до 5% лише до кінця 2023 року, оскільки європейські країни залишаються вразливішими до волатильності економік та наслідків кризи в Україні. Крім того, події в енергетичному секторі можуть погіршити прогнози щодо темпів зростання Європи.
Останньою важливою подією стала угода міністрів Європейського Союзу, “Великої сімки” та Австралії встановити верхню цінову межу для російської нафти на рівні 60 доларів за барель з метою скорочення доходів Москви від експорту. Тим самим вони намагаються вплинути на її військові дії в Україні, у той час як Росія розглядає можливість встановлення мінімальної ціни на свою нафту як контрзахід, що означає припинення її постачання до зазначених країн.
Все це не відповідає очікуванням щодо економічного відновлення і доводить, що західні санкції зашкодять не лише Росії, а й Європі та США. При цьому щодо першої прогнози стають оптимістичнішими. Якщо раніше очікувалися негативні темпи зростання у 8,5% у 2022 та 3,5% у 2023, фактично цього року вони не перевищили 3,5%, а наступного — не перевищать 2,3%. Якщо Москві вдасться частіше обходити санкції і домогтися глобального розколу на два табори — західний і ворожий — її економічні показники можуть поліпшитися ще більшою мірою.
Однак загальна картина не буде повною без урахування показників найбільших економічних гравців.
