На 2019-й під проекти молодих вчених закладено 75 млн грн. Відповідне рішення було прийнято Конкурсною комісією з відбору проектів під головуванням заступника Міністра освіти і науки Максима Стріхи. Список проектів-переможців оприлюднений на сайті МОН, – інформує прес-служба Міносвіти.
За кошти держави молоді вчені проводитимуть дослідження в сфері оборони, енергоощадних технологій, медицини та біотехнологій, нових матеріалів, робототехніки, екології, сільського господарства тощо. Наприклад, перше місце за балами експертів набрав проект Львівської політехніки щодо наноматеріалів для роботизованого комплексу для потреб оборони. На другій сходинці робота науковців з Національного університету водного господарства та природокористування, які мають запропонувати нові рішення для оптимізації процесів очищення води. Третім став проект Сумського державного університету, присвячений розбудові розумних та безпечних енергетичних мереж.
Як передає vnz.org.ua, обрані проекти виконуватимуться упродовж трьох років. На 2019-й для їх впровадження державою передбачено 23 млн гривень. Також виділено 52 млн гривень на фінансування початих раніше робіт молодих вчених – обраних за конкурсом 2017 року.
«На 2019 рік нам вдалося закласти наразі найбільше фінансування проектів молодих науковців – загальна сума на нові та на продовження раніше початих робіт становить 75 млн гривень. Це – 13,2% від загального фінансування МОН проектних наукових робіт. До 2020 року ми плануємо довести бюджет цього конкурсу до 100 млн гривень, адже підтримка молодих вчених – це один з пріоритетів МОН. Звісно, ми розуміємо, що навіть цих коштів не буде достатньо, щоб така підтримка була на належному рівні, однак, як засвідчує практика, цей конкурс є для молоді гарною мотивацією, можливістю отримувати новий досвід та розвиватися», – відзначив генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.
Загалом на конкурс було подано 361 проект з більш як 100 вишів та наукових установ МОН. Їх експертизу за різними секціями проводила Експертна рада МОН, куди, зокрема, увійшли й самі молоді науковці. Щоб оцінювання було максимально об’єктивним та якісним, експертизу за кожним проектом проводили 5 фахівців, а під час підрахунку загальної кількості балів найнижча та найвища оцінка не враховувалися. Тобто сума рахувалася як середнє арифметичне значення трьох оцінок у діапазоні між найнижчою та найвищою.
