Якому банку українцю довірити свої кровні? А де вітчизняній компанії відкрити рахунки? Ризики є скрізь. Та де їх мінімально і які банки мають найвищу фінансову стійкість, з’ясовували аналітики YouControl, використовуючи новий інструмент – FinScore для банків.
Нині в Україні з різним успіхом працює 76 банків – це більш ніж удвічі менше, ніж було 5 років тому. Така кількість залишилася після інтенсивного банкопаду впродовж 2014-2016 років. Тоді неплатоспроможні та схемні банки десятками виводилися з ринку. Наразі процес очищення завершився і ситуація повернулася до стану нової рівноваги. Але банківський сектор зазнав не лише кількісних змін.
Стан ринку: стабілізація та боротьба з новими викликами
“Рівень капіталізації банків, котрі пройшли системну кризу, значно підвищився. Банки за підсумками регулярного стрес-тестування і оцінки якості активів продовжують нарощувати захисний буфер на випадок майбутніх криз. А починаючи з 2018 року банківський сектор фіксує історичні рекорди з прибутковості. Цьому сприяє не лише жорстка монетарна політика НБУ і високі процентні ставки, а й більш зважена кредитна політика самих банків.
Наразі банки зробили висновки із попередньої кризи, покращили системи ризик-менеджменту. Це дозволило їм зменшити витрати на покриття кредитних ризиків за новими кредитами, відмовитися від кредитування ненадійних крупних бізнес-груп і переорієнтуватися на ринок позик для малого і середнього бізнесу (МСБ) та споживчого кредитування. На ринку продовжується тренд на скорочення територіальних відділень банків, розширення присутності в інтернеті, рух до діджиталізації банківських послуг як ключової запоруку збереження конкурентних переваг”, – розповідає про поточний стан банківського сектору Роман Корнилюк, кандидат економічних наук, фінансовий аналітик YouControl.
Однак, за словами експерта, серед ключових проблем ринку залишаються:
• висока частка державних банків у системі (55% загальних активів) із великим баластом токсичних кредитів, значними обсягами портфеля держоблігацій в доходах, схильністю викривлювати конкуренцію на ринку (наприклад, зобов’язанням держпідприємств обслуговуватись в держбанках);
• досі залишається нереалізованим заявлений план приватизації держбанків;
• невизначеність рішень судів щодо Приватбанку, який у разі різкої зміни свого існуючого status quo може викликати банківську паніку та ефект зараження по всій банківській системі;
• хронічні проблеми з кредитуванням великого бізнесу через недовіру, викликану історією дефолтів і слабкими стандартами;
• наявність ознак формування “бульбашки” в секторі споживчого кредитування;
• ріст депозитів населення в банках переважно на поточних рахунках та короткострокових вкладах, тоді як частка довгострокових депозитів лишається недостатньою;
• зовнішні загрози для банків, наприклад ризик невиконання бюджету і формування надмірного бюджетного дефіциту, що посилить тиск на платіжний баланс країни, а відтак на валютний курс.
Отже, з одного боку, криза та тотальна ризикованість мати справу з банками відступає, та, з іншого боку, не можна сказати, що українська банківська система досягла якогось перфектного стану. Також потрібно зважати на те, що банки, які “впали” кілька років тому, теж для більшості клієнтів виглядали надійними і не викликали великих побоювань. У будь-який час черговий банк може не встояти перед викликами ринку, конкуренцією, внутрішніми проблемами і повторити долю ліквідованих фінустанов. Водночас за один день такі зміни та передумови “кінця” не приходять. І вкрай важливо стежити як за самим ринком, так і ретельно аналізувати банк, з яким планується співпраця. Це стосується і простих вкладників, і бізнесу.
Вибір банку: на що звертати увагу
Потрясіння, які пережив банківський ринок, змусили і бізнес, і населення обережніше ставитись до відносин із фінустановами. Та все ж вічно боятися і перестраховуватися – теж не вихід.
“Після кризи населення зрозуміло минулі помилки і перевело значні обсяги своїх депозитів у приватних вітчизняних та російських банках в кеш або ж у більш надійні державні та іноземні банки. Однак останнім часом спостерігається відновлення темпів росту депозитної бази окремих приватних банків, що належать українським власникам. Статистика вказує на те, що в умовах макрофінансової стабілізації люди знову починають реагувати на високі ставки за депозитами. Також, що дуже важливо, вони зважають на рівень сервісу та можливість використання сучасних цифрових рішень, зокрема зручних мобільних додатків для управління власними вкладами. Багато надійних європейських банків на нинішньому етапі програють конкуренцію в нарощенні депозитів більш доступним, зручним і щедрим вітчизняним банкам, котрі інтесивно інвестують у діджиталізацію послуг”, – зазначає Роман Корнилюк.
Тож вирішальними при виборі банку стають зручність та вигідність співпраці. І якщо бізнес має ресурси і частіше ретельно перевіряє банк, в якому відкрити рахунок чи зарплатний проект, витрачаючи на це багато зусиль та часу, то приватним клієнтам це зробити складніше.
Кожен потенційний клієнт для раціонального вибору банку має знайти показники індивідуального кредитного рейтингу банку, який розраховують рейтингові агенції. Також варто перевірити, яке місце фінустанова посідає в рейтингах, що розробляють профільні ЗМІ (Minfin.com.ua, Mind.ua, Новое время) разом із експертами ринку. Не зайвим буде прочитати відгуки та новини про банк в медіа, проаналізувати його власників та бенефіціарів і бізнес-модель. На глибшому рівні можна навіть звернути увагу на фінансові показники роботи фінустанови, на її виконання нормативів НБУ. Якщо перші кроки перевірки виконати не дуже складно, то для того, аби розібратися із фінпоказниками та нормативами, людям, що не мають економічної освіти, може не вистачити експертизи та знань, на що саме звертати увагу і де шукати інформацію.
Для того, аби бізнесу спростити процес перевірки, а населенню дати готову відповідь на те, наскільки фінансово стійкий і, відповідно, надійний банк, фінансовий аналітик YouControl Роман Корнилюк розробив інструмент FinScore винятково для аналізу банків.
Фінансовий скоринг банків – cистема оцінки фінансової надійності банку. Індекс FinScore базується на 25 індикаторах, серед яких є нормативи НБУ та фінансові коефіцієнти, котрі комплексно відображають стан ліквідності, достатності капіталу, рентабельності, кредитних, інвестиційних та валютних ризиків банку. Використані для побудови індексу ризик-індикатори можуть спрогнозувати ймовірність банкрутства банку. У той же час, користувачам, які прагнуть прийняти максимально обгрунтоване рішення щодо співпраці з банком, варто комплексно аналізувати банк, зокрема і за критеріями, наведеними вище.
Спираючись на індекс FinScore для банків, можна визначити перелік фінустанов, які отримали найвищий показник фінансової стійкості (в системі YouControl він позначається літерою А). У цей ТОП, сформований за підсумками їхньої роботи за перший квартал 2019 року, потрапило 13 банків.
ІHГ Банк Україна
Креді Агріколь Банк
ОТП Банк
ПриватБанк
ПроКредит Банк
Райффайзен Банк Аваль
Сітібанк
Укрсиббанк
Дойче Банк ДБУ
Ідея Банк
Піреус Банк МКБ
Правекс-Банк
СЕБ Корпоративний Банк
Важливо наголосити, що одним із критеріїв розрахунку індексу є “Доступ до ресурсів і надійність бенефіціара” банку. У ньому враховано, зокрема, можливість доступу до державних бюджетних ресурсів (для вітчизняних банків) та фінансової підтримки акціонерів (для іноземних). Щодо другого напрямку важливо, яка країна походження кінцевих бенефіціарів фінустанови, наскільки вони зможуть допомогти українським “дочкам” у разі кризи чи інших проблем. Адже, як показує досвід, жоден з банків, які належить до міжнародних європейських банківських груп, не став неплатоспроможним протягом нещодавнього банкопаду.
