Питання це, насправді, не просте. Адже податківці, дійсно, мають право позбавити платника ЄП його статусу за наслідками документальної перевірки, але заднім числом. А що ж із деклараціями з ЄП, які платники вже встигли подати, розповідає Дебет-Кредит. Відповідь на це питання податківці надали в «ЗІР» (підкатегорія консультації 107.01) для ФОП 1-3 груп. Проте вона буде актуальною і для юросіб – платників ЄП 3 групи. З одного боку, подавати декларації з ЄП зобов’язані усі платники ЄП. Відповідно до п. 49.1 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ПКУ).
З іншого боку, прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ПКУ).
Тобто, що ми маємо: на момент документальної перевірки платник ЄП сумлінно подавав звітність з цього податку. А далі за наслідками перевірки платник переводиться на загальну систему оподаткування…
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV «Спеціальні податкові режими», анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Таким чином, анулювання контролюючим органом реєстрації платника єдиного податку передбачає собою перехід такого платника на загальну систему оподаткування. І у такому випадку суб’єкт господарювання матиме право перейти на спрощену систему оподаткування аж після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ПКУ).
А що ж з сумами єдиного податку, які цей платник сам зазначив у поданих ним деклараціях за той період, у якому він тепер вважається «загальником»?
А тут виходить цікава ситуація. З одного боку, коли цей платник ці декларації подавав, він статус платника ЄП мав. А податківці ці декларації прийняли. Отже, суми ЄП, зазначені в таких деклараціях, мають статус узгодженого грошового зобов’язання (п. 54.1 ПКУ). А отже, такі суми підлягають сплаті до бюджету.
Те, що платника ЄП позбавили його статусу і перевели на загальну систему оподаткування заднім числом, не скасовує подані ним декларації платника ЄП за період цього скасування. І що ж робити?
Податківці в «ЗІР» радять наступне. Якщо контролюючим органом виявлено порушення платником єдиного податку умов перебування на спрощеній системі оподаткування та анульовано реєстрацію платника єдиного податку, то за період, в якому така особа вже не перебувала в реєстрі платників єдиного податку, але подавала податкову декларацію платника єдиного податку, уточнююча декларація не подається.
При цьому такий суб’єкт господарювання може звернутись з письмовою заявою до контролюючого органу за основним місцем обліку (місцем податкової реєстрації) щодо невизнання даної звітності як податкової з відповідним поясненням.
Проте як відреагують місцеві податківці на таку заяву, ДПСУ не зазначає. Тобто, гарантії, що буде прийняте рішення на користь платника податків, не надаються.
