Вперше в історії світового кінематографа два перших місця у топ-2020 по касових зборах зайняли китайські стрічки: «Вісім сотень» і «Моя країна, моя Батьківщина».
Голлівудський хіт про поганих хлопців задовольнився “бронзою”.
Складові успіху азіатських фільмів прості – у другій половині року Китай відкрив всі кінотеатри для своєї півторамільярдні аудиторії і довів відвідуваність до 90% від торішньої. Відчинені двері китайських кінотеатрів мали свою вагому причину: вже до літа захворюваність ковідом була знижена до поодиноких випадків, а смертність фактично зведена до нуля. Схожа картина в усіх країнах Східної Азії: Японія демонструє смертність на порядок нижче західної, а Тайвань, Південна Корея, В’єтнам – на два порядки і більше.
Ще штрих, але куди важливіше попереднього. За підсумками 2020 роки тільки дві великі економіки забезпечили зростання ВВП: Китай і В’єтнам. Японія і Корея в невеликому мінусі, проте падіння в порівнянні зі світовим коронапровалом виявилося мінімальним.
Вже як європейці потішалися над суворими китайськими карантинами через декількох хворих! Як засуджували «тоталітарний» В’єтнам, що відправляє в офлайн всіх школярів цілого міста з тієї ж причини! Як скептично оцінювали стовідсоткове носіння масок в Токіо і Сеулі! Вважалося, що західна, «м’яка» стратегія боротьби з коронавірусом дасть виграш в економіці.
Але ось результат: Східна Азія зберегла і економіку, і людей. Зокрема, здорові і неушкоджені китайці тепер стовідсотково заповнюють кінотеатри, так само дружно поповнюючи ВВП, а на Заході коронакризі – кінця краю не видно.
Сто років тому, в епідемію «іспанки», самі адекватні заходи реагування взяли англосаксонські країни. Носіння масок, закриття в епідемічну хвилю шкіл і театрів, скасування рукостискань – все це не сьогодні придумано. Такі заходи восени 1918 року стали нормою в Лондоні, Чикаго, Лос-Анджелесі, Сіетлі та інших містах США і Великобританії.
В результаті питомі втрати цих країн від «іспанського грипу» виявилися в кілька разів нижче середньосвітових (приблизно 0,5% проти 2-6%). Це було показником високого рівня англосаксонської цивілізації. І не випадково ХХ століття пройшов під знаком домінування англосаксів.
А сьогодні Лондон і Вашингтон не змогли прийняти адекватних заходів. Заворушення BLM, мітинги трампістів, протести коронадисидентів, одномоментні вимоги бізнесу бгають будь-яку антиепідемічні стратегію.
Навіть британський прем’єр був коронаскептиком, поки не зіткнувся з суворою реальністю. Те, що сьогодні в Englishнеті чи не найбільш відвідуваним сайтом став ресурс одіозної «Vaccine Liberation Army» ( «Армії визволення від вакцин») – прикмета інтелектуальної деградації англосаксонського світу.
Сто років потому самий адекватну відповідь на новий епідемічний виклик дала цивілізація Східної Азії. Це серйозне вказівку на те, хто стане лідером в столітті двадцять першому.
