На матчі 23 серпня «Лівий Берег» здобув перемогу в Кубку України, а ключем до успіху стала нова пісня клубу від Олександра Ягольника.
У серпні 2025 року футбольна Україна стала свідком незвичайної події, яка може увійти в історію не лише спорту, а й культури. Під час матчу 1/32 фіналу Кубка України на стадіоні столичного клубу «Лівий Берег» відбулася премʼєра пісні, що одразу ж отримала статус неофіційного гімну команди. Автором твору став відомий український продюсер та поет Олександр Ягольник, який вкотре довів: музика і футбол здатні взаємодіяти значно глибше, ніж уявляє більшість.
Нова композиція, написана з використанням іспанської поезії, поєднала українську символіку з образами Лорки та філософією «duende»- тієї самої енергії, яку іспанські митці описували як силу натхнення, народжену між життям і смертю. На стадіоні це відчуття матеріалізувалося: трибуни співали в унісон, а гравці вийшли на поле з відчуттям, що за ними стоїть не лише клуб, а ціла історія.
Ефект був приголомшливим. Попри безгольову нічию в основний час, команда здобула перемогу у серії пенальті. Героєм став воротар «Лівого Берега», який відбив усі удари суперників. За словами вболівальників, саме нова пісня стала тим самим «дванадцятим гравцем», що подарував віру в неможливе.
У коментарі для журналістів Ягольник підкреслив: «Це не просто композиція, а інструмент культурної трансформації. Я хотів поєднати інтимність поезії Лорки з енергією сучасного стадіонного року Футбол у цьому сенсі- найкраща сцена для поезії народу».
Варто зазначити, що для Ягольника це не перший досвід роботи у футбольному середовищі. Раніше він створював пісні для національної збірної України, для ПФЛ, а також для кількох клубів. Але саме новий гімн він називає «найважливішою своєю роботою». І небезпідставно: за словами музиканта, «Canto del Lívyj Bereg» може стати тим фундаментом, з якого почнеться новий етап розвитку фанатської культури у країні.
Експерти з психології спорту вже підтверджують: спільний спів на стадіоні реально впливає на гру. Музика знижує рівень тривожності, підвищує концентрацію та обʼєднує гравців і фанатів у єдиний організм. Недарма подібні приклади відомі у світовій практиці- від легендарного «You’ll Never Walk Alone» у Ліверпулі до ритмічного «Iceland Clap».
Тепер і в Україні зʼявився власний приклад. «Лівий Берег» продемонстрував, що футбольний клуб може бути не лише спортивним брендом, а й культурним явищем. Історія з нової піснею показує, що унікальна автентики- це не лише про логотип чи форму, а про здатність обʼєднати людей навколо спільного звучання.
Чи стане ця пісня початком нової традиції у вітчизняному футболі? В наш час вже очевидно Олександр Ягольник та «Лівий Берег» відкрили двері до формування нового типу фанатської культури, де поезія та футбол йдуть поруч. І цей союз може стати важливою складовою не лише спортивних перемог, а й культурної самобутності України.
