В Молодому театрі відбулась прем’єра нової вистави під назвою «Небезпечні зв’язки». Про що вистава й яка паралель проведена з образом «пекельної» жінки, читайте далі в нашому матеріалі.
Початок усього
Глядацька зала гудить ніби бджолиний рій. Всі люди в очікуванні прем’єри: там зустрілись декілька подруг, що давно не бачили одна одну, в іншому кінці зали оператор налаштовує апаратуру для якісного запису дійства, з іншої сторони заходить відома українська актриса, Тамара Яценко, і тут ти розумієш, що всі ми люди – хочемо відпочити від буденності та міської метушні.
А ось і стурбовані очі Андрія Білоуса – режисера вистави. Він оглядає глядацьку залу. Хоч і не вперше, та видно, що чоловік в передчутті свого творіння.
Це приміщення – організм з безліччю думок, який дихає в унісон зі всіма присутніми.
Занурення
Ось і настають довгоочікувані секунди темряви. Ти налаштовуєш себе на щось масштабне, свіже й виняткове.
З перших же хвилин нас занурюють в атмосферу французького салону кінця XVIII століття. Глядач ніби тоне у всіх фактурних декораціях, персонажах та діалогах.
Мадам де Мертей – жінка, яка не звикла бути переможеною. Вальмон – її давній друг, славнозвісний підкорювач жіночих сердець зовсім не хоче поступатись своїй заклятій подрузі й погоджується з умовами, придуманого нею парі – чоловік має спокусити 15-річну Сесіль Воланж, яку от-от мають видати заміж.
Гра в життя
Вже з початком стає зрозуміло про всю драматичність сюжету. Згодом всі події загострюються ще більше.
Тендітна дівчина, мадам де Турвель, впадає в око головного героя й це нагадує беззахисну жертву, що потрапила до рук безжального хижака.
Варто також зазначити розвиток подій між другорядними персонажами: підопічним Вальмона, Азаланом, та покоївкою мадам те Турвель – Жюлі. Ця пара нікого не залишить байдужим, адже має динамічний розвиток подій й незвичну подачу стосунків.
Первинна естетика
Всі події підкріплює витончена межа між зовнішністю й душевним станом героїв. Всі вони спокусливі, сильні й мають харизму, що одразу привертає увагу всіх навколо. Порушена тема сексуальності також займає не останнє місце й підкріплює проблематику твору.
Femme fatale від головної героїні
«У нас жінок є переваги і треба цим користуватися», – мадам де Мертей.
Протягом всієї вистави головна героїня просто переповнена цією відомою «жіночою енергією», що робить її ще привабливішою. Мадам де Мертей підкорює не тільки інших, а й себе. Вона – приклад, до якого прагне йти все життя й знаходити нові висоти для підкорення.
Споріднена полярність
Крила янгола й розмови про знечеснення, щире кохання й приторні фальшиві поцілунки, поважність й марнославство. Всі персонажі вміщують у собі певні достоїнства й вади, що робить з них живих, природних й справжніх людей. Додає трохи контрасту їхня ненав’язливість та легка агресія.
Фінальні акорди
А чи змінюються люди? Якщо так, то стають вони кращими чи гіршими?
Питання, напевно, на яке ніхто не має чіткої відповіді, але така суперечлива героїня дає таку ж контрадикційну відповідь: «Ні, а якщо змінюються, то лише в гіршу сторону».
Після перегляду вистави залишається відчуття наповненості й спустошення водночас. Стає зрозумілим, що ми також живемо всередині цих подій, ми – герої й автори водночас. Та чи підкоряти інших або ж бути підкореним комусь – особистий вибір кожного з нас.
Злата Ковтун, для «Нового формату»
