5 травня стало відомо про смерть видатного українського письменника, історика літератури, перекладача та лауреата Шевченківської премії Валерія Шевчука. Про втрату повідомила його донька Юліанна Шевчук на своїй сторінці у Facebook.
За її словами, батько відійшов у вічність у реанімації лікарні «Феофанія», де останні дні перебував у тяжкому стані.
«На 86-му році життя пішов із цього світу мій батько, письменник Валерій Шевчук. Його земні страждання закінчилися… Він відмучився і вимучив нас… Господи, даруй йому вічний спокій, а світло невгасиме нехай йому світить. Спочивай з миром, тату!» — написала донька.
Валерій Шевчук народився у Житомирі. Він є автором понад 500 наукових і публіцистичних праць з історії літератури, а також відомий як дослідник і перекладач творів давньоукраїнської літератури на сучасну українську мову.
У творчому доробку Валерія Шевчука — майже чотири десятки книг, написаних як для дорослої, так і для дитячої аудиторії. Серед них — численні романи, повісті, збірки оповідань і казок. Він також створив драматичний цикл під назвою «Драматургія», поетичну збірку «Місто днів» та автобіографічний твір-розмисел «Сад житейських дум, трудів і почуттів».
Його літературна спадщина набула широкого визнання: твори перекладено більш ніж двадцятьма мовами світу, частину з них екранізовано або поставлено на театральних підмостках. Однією з найвизначніших науково-літературних праць митця є двотомна «Муза Роксоланська» — глибоке дослідження історії української літератури.
Шевчук по праву вважається одним з найяскравіших представників Житомирської прозової школи та постаттю, яка сформувала її обличчя. За свої творчі здобутки він був неодноразово відзначений — серед найвагоміших нагород: Національна премія України імені Тараса Шевченка, премія Фонду Антоновичів, а також низка літературних відзнак, зокрема імені Євгена Маланюка, Олени Пчілки, Олександра Копиленка та Івана Огієнка.
