«Хороша дівчинка. Miss Americana»: мистецтво чи політика?

«Хороша дівчинка. Miss Americana»: мистецтво чи політика?

Наближається листопад, а з ним і вибори в Сполучених Штатах Америки. За опитуваннями та прогнозами, демократи отримують щонайменше 226 голосів, в той час, як республіканці – 219, проте вирішальними будуть голоси семи штатів, які поки вагаються.

Цього року Тейлор Свіфт зробила публічну заяву: вона підтримує демократку Камалу Гарріс. Кандидатка в президенти США офіційно висловила гордість, в той час, її суперник Дональд Трамп прокоментував, що такі дії були лише питанням часу, а музикантка ще заплатить за них свою ціну на ринку, згодом написавши в соціальній мережі, що ненавидить Тейлор. Та чи завжди співачка мала таку сміливість та публічну політичну позицію?

«В музикантів є «фірмова страва», моя – оповідь. Роби добро. Вчиняй справедливо. Звичайно, я не ідеальна людина, але я завжди намагалась бути просто.. хорошою дівчинкою. Стала тією, якою всі хотіли мене бачити. Кожен новий альбом – виклик. Якщо я не перевершу себе – це буде вважатись невдачею. Проте коли живеш задля схвалення незнайомців і в цьому джерело твоєї самореалізації та радості, один хибний крок може призвести до провалу», – Тейлор Свіфт.

Документальна стрічка режисерки Лани Вілсон «Miss Americana» розкриває становлення американської музикантки Тейлор Свіфт, її шлях до світового визнання та насамперед боротьбу за самовираження від «Я лише 22-річна співачка, навряд чи комусь цікаві мої політичні погляди» і до «Час використовувати свій голос по-новому та зірвати клейку стрічку з рота». Не важливо чи є ви фанатом творчості Тейлор, історія, яка розповідається в фільмі, торкає тему складного вибору, який так чи інакше кожен з нас робить у своєму житті.

Зрештою, ви запитаєте мене: «Чому я маю дивитись кінострічку про життя американської співачки, яких сотні в музичній індустрії?». Тож нехай справедливою відповіддю на це твердження будуть числа та факти. Факти про Тейлор Елісон Свіфт, дівчину, яка почала свою кар’єру в 14 років, підписавши контракт з Sony, співачку, яка зібрала 14 премій «Ґреммі» та більш ніж 639 музичних винагород, музикантку, яка встановила 117 рекордів книги Гіннеса та написала 11 музичних альбомів, успішну людину, яка своїм голосом у світових турах збирає мільярди доларів, базу фанатів Тейлор прирівнюють до релігійної секти, а на її концерти приходить королівська родина. Найголовніше – Тейлор стала тією співачкою, яка показала світу, що навіть неймовірно популярні артисти можуть бути близькими до своїх фанатів.

Боротьба з особистими викликами, критика та суспільний тиск перетинається з бажанням вплинути на політичну ситуацію в рідному штаті Теннессі. Змовчати та жити в безпеці чи використати свою впізнаваність для суспільного блага? Каталізатором стала особиста гучна судова справа, в якій Тейлор подала до суду на радіоведучого, виграла та отримала символічну компенсацію в 1 долар, що стало жестом підтримки жертв сексуального насильства.

Шукаючи баланс між внутрішнім спокоєм, самопізнанням та очікуванням фанатів, Тейлор Свіфт усвідомлює, що музика може бути рушійною силою для змін. «Тейлор Свіфт виступає проти Трампа, – мені все одно, якщо це напишуть», – каже співачка в документальній стрічці. Після її прохання до фанатів було зареєстровано понад 35 тисяч нових виборців, попри це, перемогу в рідному штаті отримали республіканці.

Із закликом «боротися» Тейлор випускає пісню «Only the Young», де звертається до молоді та просить чинити супротив, «бігти» навіть якщо цього разу поганці перемогли.

«Гра була сфальсифікована, арбітр обдурив;
Неправі думають, що вони праві;
Цього разу вас перевершили;
Але лише молодь може бігти;
Тож біжіть»

Музикантка пише пісні, через образи та деталі розкриваючи в них історії. У своєму мистецтві вона подорослішала, а разом з нею і її шанувальники. Щире усвідомлення того, що музика не може бути поза політикою багатьом українським митцям прийшло під час повномасштабного вторгнення, що також можна назвати певним етапом дорослішання і відповідальності за свої дії та мистецтво. Музична творчість більше не є площиною лише для прояву уяви та веселощів, тепер це можливість об’єднатись та донести важливі соціальні меседжі.

Юлія Топчій, для «Нового формату»

Поділитись