Олег Горецький: «Незалежність суддів полягає у відсутності будь-якого втручання в їх роботу»

В Україні гостро стоїть питання судової реформи. З новою владою в нашій країні завжди починається нова судова реформа, проте жодна – не доведена до кінця. Юридична спільнота дуже не однозначно сприймає нові реформи судової системи. Країна потребує наразі проведення комплексної реформи.

Олег Горецький – відомий адвокат, керуючий партнер юридичної фірми «Горецький і Партнери», медіатор, кандидат юридичних наук.

Для інтернет-видання «Новий формат» Олег Васильович поділився своїм баченням даної проблеми.

Нещодавно з України поїхала місія МВФ, фактично безрезультатно. МВФ продовжує наполягати на прийнятті закону про Вищу Раду правосуддя. Наскільки назріла необхідність у прийнятті даного закону?

Такий результат був очікуваним, адже більшість умов отримання чергового траншу від МВФ Україна не виконала. Всі ми розуміємо, що судова реформа — один з елементів, від якого залежить, чи зможе Україна отримати кошти.

Проте, на мою думку, необхідності у прийнятті нового закону про ВРП не має, адже у 2019 році до закону було внесено зміни, що усунули певні його недоліки, зокрема, щодо строку розгляду скарг.

Наскільки цей орган на даний момент здатен забезпечити незалежність судової влади?

Незалежність судової гілки влади як і кожного судді зокрема, — це не лише гарантія, передбачена статтею 126 Конституцією України, а і запорука довіри громадян до судової системи. Незалежність суддів полягає в їх самостійності, відсутності будь-якого стороннього впливу та втручання, вирішення суддею судового спору за своїм внутрішнім переконанням, непов’язаності під час здійснення правосуддя будь-якими обставинами, іншою, крім закону, волею.

Вища рада правосуддя – це головний орган в системі судової влади країни і зараз першочергове питання, яке вона має вирішити – це стабілізувати кадрову ситуацію у судах.

Яку реформу слід провести, аби вона була успішною?

З новою владою в нашій країні завжди починається нова судова реформа, проте жодна – не доведена до кінця. Юридична спільнота дуже не однозначно сприймає нові реформи судової системи.

Країна потребує наразі проведення комплексної реформи і тоді найближчі 10 років до цього питання не варто повертатися, корегуючи, можливо, окремі її аспекти.

Сьогодні бізнес, громадяни потребують швидкого і «якісного» здійснення правосуддя, бо зараз судитися складно, довго і дорого.

Стабілізація кадрової ситуації в судах – ось що першочергово необхідно та важливо для якісного правосуддя.

Судовій реформі має передувати аналіз того, що вже зроблено, розкриття проблем, синергетична праця з самими суддями. Саме такий комплексний підхід надасть можливість подолати сучасні виклики.

Водночас, наразі система та структура судів є усталеною, зрозумілою, і, в принципі, зручною для звернення громадян та бізнесу, тому питання реорганізації системи судів не є актуальним. Більше того, вирішення цього питання потребує значного фінансування, а сьогодні в більшості судів відсутні кошти на відправку судових повісток, рішень, виконавчих документів.

Головне, на мою думку: необхідно вдосконалювати, а не проводити нову реформу.

ЮФ «Горецький і Партнери» готова прийняти участь у підготовці та написанні нового закону?

Звичайно, нам цікаво спостерігати за діяльністю ВРП: результатами розгляду скарг, заяв суддів про втручання в їх діяльність.

Ми брали участь і під час розгляду скарг на незаконні дії суддів, і маю відмітити, що справедливість завжди була відновлена. Тому маємо певний досвід, яким готові поділитися задля спільної мети. Зауважу, що для того, щоб новий закон відповідав реаліям сьогодення та вимогами МВФ, необхідна тривала співпраця науковців, суддів, адвокатів.

Як адвокат та керівник юридичної фірми, яку оцінку зможете дати суддівському корпусу? Чи він є професійним?

Звичайно, за достатньо довгий час роботи нашої фірми нам доводилось супроводжувати різні справи.

На жаль, у громадян, представників бізнесу, іноземних інвесторів склався такий стереотип, що більшість суддів є політизованими і корумпованими, має місце кругова порука, «телефонне право», практика впливу голови суду, що впливає на рівень довіри до всієї судової системи. І якщо адвокат, юрист, зазвичай, розуміє, що тривалість розгляду справ, систематичне їх відкладення, зняття з розгляду, обумовлено завантаженістю судді, іншими факторами (хвороби, відпустки, зміна секретаря, помічника), і не завжди свідчить про зацікавленість суддів, то звичайна людина не завжди сприймає це адекватно.

Я вважаю, що вцілому, можу стверджувати, що рівень підготовки суддів наразі відповідає реаліям юриспруденції та стану правосуддя в нашій країні.

У яких випадках настає кримінальна відповідальність за втручання в роботу судових органів влади?

Кримінальний кодекс передбачає ряд кримінальних правопорушень проти правосуддя, за які настає кримінальна відповідальність, зокрема: втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення (ст. 376 КК), незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду (ст. 376-1 КК), погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 377 КК), умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 378 КК), посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (ст. 379 КК).

Як Ви прокоментуєте скасування КСУ електронного декларування?

У жовтні 2020 року КС фактично скасував систему електронного декларування, чим завдав удару по антикорупційній реформі та спричинило значний суспільно-політичний резонанс.

Також КСУ визнав такими, що не відповідають Конституції України, деякі пункти і статті закону України «Про запобігання корупції», які стосуються повноважень НАЗК. Це рішення стало початком конфлікту довкола КСУ.

Наприкінці грудня минулого року Зеленський відсторонив голову КС Олександра Тупицького від виконання обовязків терміном на 2 місяці. Державна охорона не пускала Тупицького на робоче місце. Наскільки цей тимчасовий захід, передбачений кримінально-процесуальним кодексом України?

Підставою для цього заходу стало клопотання офісу генпрокурора щодо відсторонення Тупицького О.М. через наявність кримінального провадження щодо голови КСУ.

Статтею 131 КПК передбачено один із заходів забезпечення кримінального провадження — відсторонення від посади. Відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності ухвалюється Вищою радою правосуддя на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника.

Такий захід може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину і здійснюється на строк не більше двох місяців. Але варто зауважити, що строк відсторонення від посади може бути продовжено, для чого має бути подано відповідне клопотання.

Ще в 2017 році ВРП сформулювала єдину практику щодо максимального строку тимчасового відсторонення судді на стадії досудового розслідування – 4 місяці, а в подальшому суддю може бути відсторонено лише на стадії судового провадження.

Чи є інцидент з відстороненням від посади голови КСУ новим проявом масштабної кризи української системи правосуддя? Чи є такі дії тиском на КС?

Відсторонення від посади Голови КСУ не зовсім пов’язано із судовою кризою, — це питання, скоріше політичне. В самому наказі Президента йде мова про конституційну кризу.

Наприкінці січня законопроект «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» (№4288) було відкликано. В проекті Президент пропонував визнати нікчемним рішення Конституційного суду України (КСУ) від 27 жовтня та припинити повноваження складу КСУ, який це рішення ухвалив. 

Зазначу, що для стабілізації рівня правосуддя та дотримання Україною міжнародних зобов’язань важливо, щоб ситуація навколо КСУ була вирішена в найближчий час.

Бесіду вів Володимир Малінін

Поделитесь в соц сетях!

Теги: , , , , , , ,

Загрузка...
Loading...