Судний день: КСУ продовжив розглядати закон про винятковість української мови

Конституційний суд України почав розглядати закон про винятковість мови. Скаргу подали представники опозиції, які вважають, що нормативний акт суперечить законодавству.

Перший день слухань, проте, показав, що істотних змін документа чекати не варто. Представник Зеленського, наприклад, поскаржився на те, що росіяни називали його бандерівцем і відмовлялися здавати квартиру в Харкові.

Закон про мову попередній президент України Петро Порошенко підписав в квітні 2019 року. Нормативний акт він затвердив через 4 дні після другого туру президентських виборів, на яких програв Володимиру Зеленському.

На українську мову вже перевели роботу органів держвлади і місцевого управління. Засідання, наради, діловодство вони ведуться державною мовою. Українською також приймають і видають рішення суди, спілкуються і ведуть документообіг Збройні сили, розмовляють з громадянами співробітники правоохоронних органів. Лікарі зобов’язані виписувати державною мовою діагнози, рецепти, довідки, робити записи в медкарті.

З вересня 2020 року на державну мову переходять російські дитячі сади і школи. Школи, де викладають на мовах країн Євросоюзу, поміняють мову навчання лише в 2023-му. У листопаді 2020 року на державну мову переведуть сферу обслуговування. З покупцями будуть спілкуватися касири в магазинах, офіціанти в ресторанах, тренери в спортзалах. Українізуються етикетки товарів, інтернет-магазини і сайти.

Друковані видання повинні будуть більшу частину тиражу друкувати українською. На телебаченні 90% програм з 7 ранку до 10 вечора будуть виходити українською мовою. У 2022 році на мову переведуть інтернет-ЗМІ.

У 2024 року з’являться штрафи. Порушникам закону доведеться заплатити від 3,4 тис. гривень до 11,9 тис. гривень ($ 128-450). Публічна образа мови загрожуватиме позбавленням волі на строк від шести місяців до трьох років.

Після сьогоднішнього засідання КСУ перейде в режим закритого засідання. Експерти вважають, що вже зараз можна прогнозувати підсумкове рішення. Заступник директора Інституту країн СНД Володимир Жарихін в бесіді зі ЗМІ говорить, що закон навряд чи зміниться. «Невдоволення документом висловлювала і Венеціанська комісія Ради Європи. Але ми бачимо, що Київ більше орієнтується на думку Вашингтона. А там до українізації якраз спокійно ставляться», — зазначає співрозмовник.

Заступник директора Центру україністики і білорусистики МДУ Богдан Безпалько каже, що гуманітарна політика Зеленського і Порошенко ідентична. «У нас є приклади Криму, Донбасу. Там немає проблем з російською мовою. Думаю, і в Україні щось зміниться після серйозних потрясінь, на вибори сподіватися не варто», — підкреслює експерт.

Український політолог Вадим Карасьов каже, що команду Зеленського влаштовує нинішня ситуація. «Рейтинг президента хоч і знижується, але залишається високим. Значущих акцій протесту немає. Якщо закон скасувати, то підуть виступи націоналістів. Їх менше, ніж російськомовних громадян, але вони більш впливові, контролюють вулицю. Їхня думка для президента важливіша за інтереси росіян», — зазначає експерт.

Поделитесь в соц сетях!

Теги: ,

Загрузка...
Load...