Стало відомо, чому Москва не запропонувала допомогу Мінську

Криза в Білорусі зосередила на собі увагу всього світу. Протести незгодних з результатами президентських виборів тривають, однак країни Заходу вже активно намагаються стати посередниками в діалозі опозиції і влади.

Росія поки що утримується від прямих кроків, спрямованих на врегулювання ситуації в сусідній державі. Що заважає Москві стати ініціатором мирного процесу, розбиралася «Газета.Ru».
Білоруський протест незгодних з результатами президентських виборів триває менше тижня, проте міжнародна спільнота вже щосили намагається зайнятися врегулюванням кризовою ситуацією.

Особливу активність у цьому питанні демонструють Литва і Польща — країни, які давно намагаються включити Білорусію в свою сферу впливу, тим самим послабивши зв’язку республіки з Росією.

Наприклад, саме в Литву була змушена виїхати лідер білоруської опозиції Світлана Тіхановська. І саме президент цієї країни Гітанас Науседа першим оголосив про появу плану з вирішення ситуації в Білорусії. Польща ж стала першою країною, яка почала бити на сполох з приводу того, що відбувається в сусідній державі — ще вранці, на наступний день після виборів, Варшава закликала Євросоюз провести надзвичайний саміт щодо подій в Білорусі.

Паралельно з Литви та Польщі звучать заклики до ослаблення зв’язків Мінська і Москви.
У цих країнах побоюються, що Росія може скористатися моментом і провести поглиблену інтеграцію в рамках Союзної Держави, якої так відчайдушно чинив опір в останні роки Олександр Лукашенко. Депутат Європейського парламенту від Польщі Яцек Саріуш-Вольський навіть закликав ЄС вводити санкції за жорстокий розгін мирних мітингів щодо Росії, а не білоруського керівництва.

З його слів випливає, що саме Москва перешкоджає «будівництва демократії» в Білорусі. Вводити ж санкції проти Мінська — карати меч, а не руку, яка його тримає, вважає Саріуш-Вольський.

Подібна риторика з боку країн-членів ЄС загрожує створенням навколо Росії негативного образу, що в 2014 році можна було спостерігати на прикладі української кризи. При цьому самі європейські країни, просуваючи ініціативи щодо врегулювання, заробляють симпатії протестуючого населення. Незважаючи на таку загрозу, поки Москва не робила спроб вирішити конфлікт влади і суспільства.

Політолог Максим Семенов вважає, що відмінність в російському і західному підходах до ситуації в Білорусі пояснюється різними політичними системами і політичними традиціями.

«На Заході люблять публічність, в Росії віддають перевагу непублічним кулуарним домовленостям», — уточнює експерт.

У розмові зі ЗМІ Семенов зазначає, що в рамках російської політичної традиції Москва до останнього працює з керівництвом країни і не співпрацює з громадянським суспільством.
На це вказує і привітання Володимира Путіна, адресоване Олександру Лукашенку на наступний день після публікації ЦВК попередніх підсумків виборів. Як підкреслює білоруський політолог Дмитро Болкунець, російське керівництво не могло не привітати Лукашенко.

«Москва виходила з тих даних, які дала офіційна комісія. Росія не може не довіряти ЦВК Білорусі — такий порядок. В рамках Союзної держави ми довіряємо державним органам один одного, ось і цього разу довірилися», — пояснює аналітик.

Те, що відбувається зараз в Білорусі, за межами можливого впливу Москви. Виходячи з офіційної російської позиції, яка неодноразово проголошувалася, Росія не втручається у внутрішні справи інших країн. І цивільний протест в Білорусі — якраз такий випадок.

У випадку з Білоруссю порушення цього принципу загрожує скандалом, який тільки послабить позиції Москви на білоруському напрямку.

Поделитесь в соц сетях!

Теги: , ,

Загрузка...
Load...