Стало відомо, чим для Мінська може обернутися НП з літаком

26-річний уродженець Мінська Роман Протасевич — опозиціонер зі стажем. У Білорусі в акціях протесту він брав участь з початку 2010-х.

Вперше його затримали в 2011-му. Він був відрахований з журфаку Білоруського держуніверситету, що не заважало йому працювати в опозиційних ЗМІ.

Встиг Протасевич залишити свій слід в Україні. В інтерв’ю Юрію Дудю він розповідав, що їздив на майдан, а пізніше рік провів в зоні АТО в якості журналіста-фрілансера. Хоча в деяких ЗМІ з посиланням на Telegram-канали проходила інформація, що влітку 2014 го волелюбний білорус вступив в батальйон «Азов», де пройшов спецпідготовку з рукопашного бою, стрільби з вогнепальної зброї, штурмовим діям і диверсійно-підривної роботи. Взимку 2015 року дослужився до заступника командира зв’язку 2-ї ударно-штурмової роти. Чи писав репортажі в інтернет Протасевич на Донбасі — достовірних даних немає. Неймовірно, але його батько — підполковник Дмитро Протасевич — провідний співробітник кафедри ідеологічної роботи Військової академії Міноборони Білорусі.

У 2019 році Протасевич-молодший виїхав до Польщі, де отримав політичний притулок. Сьогодні він відомий як редактор опозиційного Telegram-каналу «Білорусь головного мозку» і творець популярного пабліка Nexta. У обох проектів сотні тисяч передплатників. Під час масових протестів, що почалися після визнання переможцем президентських виборів Лукашенко, саме канал Nexta став головним координатором антиурядових акцій, з 9 по 16 серпня збільшивши свою аудиторію з 427 тис. До 2 млн 165 тис. чоловік. Офіційний Мінськ звинуватив канал у публікації неперевіреної і завідомо неправдивої інформації, а також в закликах до насильства відносно силовиків і їх сімей. Суд визнав Telegram-канали Протасевича екстремістськими.

Останнім часом опозиціонер перебрався до Вільнюса, куди і повертався 23 травня через Афін.

У Мінську посадку літака, що летів над територією країни транзитом, пояснили повідомленням про мінування борту. Мінтранс Білорусі заявив, що інформація надійшла електронною поштою від імені палестинської організації ХАМАС і була загроза підірвати рейс над Вільнюсом. Про ситуацію доповіли президентові Лукашенку, і той дав команду розгортати і приймати літак.

«Інформацію, що саме пілоти прийняли рішення посадити повітряне судно в Мінську, підтвердила і керівник відділу комунікацій Литовської міжнародного аеропорту Ліна Бейшене, — нагадує військовий експерт Владислав Шуригін. — Стверджується, що екіпаж також розглядав варіанти повернення в Афіни і посадки в Вільнюсі. Однак, оскільки найближчою злітною смугою, готовою прийняти Ryanair, був Мінськ, а також через побоювання, що після перетину кордону з Литвою «замінований» літак міг бути прийнятий на супровід як загроза в стилі відомої атаки на вежі-близнюки в Нью-Йорку, командир прийняв рішення сідати в Мінську. Мабуть, з цих же побоювань білоруське керівництво підняло на супровід «Боїнга» Ryanair винищувач МіГ-29».

До речі, екстрені посадки літаків через повідомлення про бомби вже траплялися. Так, в 2015-му американський винищувач супроводжував літак Air France до позапланової посадки в Нью-Йорку через підозри в мінування. Така ж доля спіткала борт Qatar Airways, який здійснив екстрену посадку на вимогу британських ВПС в 2014 року. Як би там не було, ніякої вибухівки на борту в результаті не виявили, і ввечері літак вилетів до Вільнюса вже без Романа Протасевича. Була також затримана його подруга, громадянка РФ Софія Сапега.

На момент підписання номера колективне рішення ЄС по заборонам польотів ще не було прийнято. Але якщо його все ж введуть, це може порушити плани Мінська з просування свого аеропорту для організації міжнародного хабу. Хоча плани були великі. «З кожного регіону вибрали ряд країн, наприклад, в Європі це Данія, Румунія, Словаччина та інші, в Північній Америці — США і Канада, в Азії — Таїланд, Шрі-Ланка, Індія, Пакистан і ін. Щоб вони виконували польоти в Національний аеропорт Мінськ і транзитом в треті країни. Ми дуже зацікавлені в організації таких рейсів», — розповідав в минулому році директор Департаменту з авіації Мінтрансу Білорусі Артем Сікорський.

«Заборона на польоти над Білорусією для європейських компаній і пасажирів — це постріл в ногу, — вважає головний редактор FrequentFlyers.ru Ілля Шатілін. — Через це більше постраждають самі авіакомпанії, які будуть змушені подовжити свої маршрути. А Білорусь позбудеться грошей за аеронавігаційне обслуговування, це копійки ». Може йтися про 50-60 млн дол. на рік. До пандемії в середньому над Білоруссю літало не менше 500 бортів на добу. За 100 км кожен платив близько 46 дол.

«Авіакомпанії, які ухвалять рішення облітати територію Білорусі, збільшать тривалість польоту на 30 хвилин, — підрахував виконавчий директор агентства Авіапорт Олег Пантелєєв. — Оцінки додаткових витрат — 1000-1500 дол. водну сторону, що пов’язано з додатковою витратою палива і збільшенням тривалості польоту». Відповідно цю суму можна сміливо ділити на кількість квитків, проданих на один рейс.

Поделитесь в соц сетях!

Теги: , ,

Загрузка...