Sabah: Карабаху загрожує доля Сирії

На думку автора, підтримка Туреччиною Азербайджану потенційно здатна змінити співвідношення сил в регіоні.

А політика Москви з «управління одночасно Баку і Єреваном» втратила свій колишній сенс. Затягнеться конфлікт в Карабаху ще на довгі роки, і чи прийме в цьому участь Захід і Нато — розмірковує оглядач Sabah.

У зв’язку з конфліктом в Нагірному Карабасі прийшла черга дипломатичної активності в Вашингтоні. Коли Москва, продемонструвавши свою вагу, прийняла міністрів закордонних справ Азербайджану і Вірменії, це не дало нічого іншого, крім двох тимчасових перемир’я. І сьогодні, 23 жовтня, переговори держсекретаря США Помпео з главами МЗС двох сторін теж, як очікується, не дадуть стійких результатів. Очевидно, що, поки азербайджанська армія звільняє все нові села від окупації, прем’єр-міністр Вірменії Пашинян пробує всілякі способи зупинити цей поступ. Виступає з аргументами про «війну цивілізацій». З одного боку, намагається розігрувати американську карту, кажучи, що втратив надію на Росію. Сподівається на вплив вірменської діаспори в США в передвиборний період. З іншого боку, стверджує, що дипломатія не зможе дати результатів і Нагірний Карабах стане «другий Сирією».

Зрозуміло, що заява Пашиняна про «другу Сирію» озвучується в першу чергу для того, щоб викликати занепокоєння у Росії, Ірану і Європи. Будучи не в змозі перетворити конфлікт у Нагірному Карабаху в тотальну війну між Вірменією і Азербайджаном, вірменський лідер на цей раз загрожує «війною, яка триватиме роками».

Москва не побажає затягування конфлікту таким чином, щоб це похитнуло її вплив на Кавказі і запросило в регіон США або НАТО. Тегеран же стурбований ймовірністю затягування і розширення конфлікту найбільше. Він побоюється можливої ​​операції США і Ізраїлю на території Ірану через іноземних бойовиків. Європа, яка не зуміла продемонструвати свою ефективність у багатьох кризах, в тому числі в Сирії, не піде далі номінальних заяв і зусиль Франції. З огляду на хід бойових дій на фронті, Пашинян не може вести таку війну. На мій погляд, світові і регіональні держави досить досвідчені, щоб не втягуватися в новий конфлікт подібно Сирії. Головна турбота Пашиняна — домогтися якнайшвидшого розміщення міжнародного військового контингенту в Нагірному Карабасі і таким чином запобігти втраті нових районів. За цей час він сподівається сформувати дипломатичну середу, яка дозволить Карабаху отримати статус незалежності.

З огляду на російський вплив на Кавказі, стає зрозуміло, що Москва дає Єревану можливість вичерпати всі варіанти. Він стикається з конкретними наслідками своєї незгоди піти навіть з п’яти районів. Адже Вірменія зазнає поразки на полі бою. І хоча Москва дала Єревану важку зброю, ситуація не змінюється. Видно, що після атаки на Товузський район в липні цього року Баку добре підготувався. Більш того, втрати, нанесені вірменської армії турецькими та ізраїльськими ударними БПЛА, шкодять в тому числі репутації російської оборонної промисловості. Тому Пашинян, не зумівши отримати бажане і від США після НАТО, знову повернеться до Москви.

Поделитесь в соц сетях!

Теги:

Загрузка...
Load...