Росія формує антитурецький альянс з країнами Перської затоки

Росія намагається відійти від тактичного партнерства з Туреччиною в Сирії, врівноважити його співпрацею з країнами Перської затоки.

Про це йдеться в дослідженні видання Al-Monitor, в якому акцентується увага на частоті контактів між Москвою і аравійськими столицями за останній час. Причиною могли послужити нерозв’язні протиріччя між РФ і Туреччиною в сирійській провінції Ідліб, контроль над якою ділять бойовики протурецької опозиції і терористичні елементи.

В аналітиці Al-Monitor йдеться, що відновленню відносин між владою Сирії і аравійськими країнами сприяє саме дипломатія Росії. У лютому, коли в російсько-турецьких контактах з Ідлібом більш явно намітився дипломатичний тупик, директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін зробив два цікавих візити — в Оман і в Об’єднані Арабські Емірати. У ході цих переговорів обговорювалися «перспективи взаємодії в сфері боротьби з міжнародним тероризмом, новими викликами і загрозами національним інтересам». Дослідники ж припускають, що центральною темою бесід Наришкіна була саме Сирія.

Після цього співробітники дипмісії ОАЕ в Дамаску і губернатор сільській місцевості сирійської столиці Алаа Ібрагім провели зустріч, на порядку якої були можливі інвестиції у відновлення сирійської інфраструктури. Емірати деякий час назад повернули дипломатів в сирійську столицю, проте до сьогоднішнього дня складно було судити про твердість їх наміри брати участь в «реставрації» Сирії. Більш відкрито в цьому питанні виступає Йорданія, яка висунула ініціативу з відродження цивільної інфраструктури в південних районах Арабської Республіки.

Аравійські монархії за винятком Катару — одні з основних геополітичних суперників Туреччини, в зв’язку з чим будь-яка інтенсифікація контактів між РФ і цими центрами сили, особливо під час суперечок навколо провінції Ідліб, буде викликати підозри, що Москва шукає військово-політичний противагу своєму тактичного союзника — Анкарі. Цю версію частково підтверджують в арабській пресі. Видання «Аль-Ахбар» з посиланням на свої джерела напередодні повідомило, що ОАЕ запропонували допомогти Сирії як на рівні інвестицій, так і на рівні транспортної логістики. Окремо Емірати пропонують пролобіювати виключення в американському списку санкцій режимі. Все це для того, щоб блокувати турецький вплив в Сирії.

«Думаю, у Москви є маса обмежень для перебалансування сил, але змінити правила гри в Сирії їй просто необхідно, — заявив експерт Російського ради з міжнародних справ Антон Мардас. — По-перше, Кремлю важливо було активізувати зусилля Туреччини в Ідлібі. Крім як підвищити ставки, іншого способу змусити її втрутитися не було. По-друге, Москва зацікавлена ​​в будь-якому ослабленні опозиції Сирії, але ще більше вона зацікавлена, щоб Дамаск усвідомив межі своїх можливостей: без прямої підтримки РФ його підрозділи мало а що здатні». А це значить, говорить аналітик, що Росія за рахунок цієї ситуації може домогтися більшої лояльності з боку президента Башара Асада.

«По-третє, дистанція від Туреччини в питанні Ідлібу дозволяє Росії враховувати думки аравійських монархій, зацікавлених в стримуванні не тільки іранців, але і турків, — каже Мардас. — Російсько-турецька співпраця має свої межі в Сирії, і Анкара не може бути провідником російських інтересів, наприклад, в ситуації з племенами сходу Сирії, які пов’язані з країнами Перської затоки. Туреччина тут — страхітлива сила, яка хоче стримувати прагнення сирійських курдів до набуття власної державності, але не може виступати стороною, з якою реально укласти угоду, подібну до тієї, яку Москва зробила з приводу південного заходу Сирії».

Колишній спецпредставник Держдепартаменту США по політичному переходу в Сирії Фредерік Хоф заявив, що безпосередньою необхідністю в Ідлібі є швидке припинення вогню. «Туреччина залишається членом НАТО, тому не можна виключати можливість небезпечної ескалації за участю інших сторін, — зазначив колишній дипломат. — Без сумніву, чудові фахівці із Близького Сходу в російському МЗС мріють про створення свого роду антитурецкого альянсу з Саудівською Аравією і ОАЕ. Проте проблема, з якої вони зіткнуться, полягає в величезних масштабах гуманітарної катастрофи, яка викликана порушенням режиму припинення вогню на північному заході Сирії силами Асада».

Поделитесь в соц сетях!

Теги: , ,

Загрузка...
Load...