Опозиція в Бішкеку розкололася на два табори

У республіці тривають протести через підсумків парламентських виборів — демонстранти захопили більшість держустанов.

Але 7 жовтня став очевидний розкол всередині самої опозиції: створено дві координаційні ради і два кандидата борються за посаду прем’єра. Їх прихильники організували трьохтисячний мітинг біля Будинку уряду і ледь не почали бійку.

Ще 6 жовтня опозиція не виключила, що зажадає від президента Сооронбая Жеенбекова піти у відставку. Увечері 7-го числа частина депутатів від партії «Ата-Мекен» ініціювала початок процедури імпічменту.

Але щоб її провести, потрібна підтримка двох третин усіх парламентаріїв — 80 з 120 голосів. У чинному парламенті шостого скликання представники близької до Жеенбекова партії СДПК займають лише 38 місць. У опозиції — 53. До них готова приєднатися і раніше входила до правлячої коаліції партія «Ата-Мекен» (11 місць). Однак поділ і при голосуванні за відставку глави держави буде відбуватися не за партійною ознакою, а за принципом «південь-північ» — «південці» традиційно підтримують Жеенбекова.

Сам лідер країни в своєму третьому зверненні до нації заявив, що готовий до політичного діалогу, проте «до сих пір жодна зі сторін не запропонувала єдиної площадки для переговорів». Президент зазначив, що не став підписувати указ про введення надзвичайного стану, оскільки «це призвело б до зіткнень». За даними міністерства охорони здоров’я Киргизії, в ході заворушень у Бішкеку постраждали 768 осіб, одна людина загинула.

— Я не став піддавати ризику людські життя і не віддавав команду застосовувати силу проти тих, хто увірвався в будівлю Білого дому. У ті дні також надходили настійні пропозиції по силового придушення протестуючих. Я категорично не прийняв це, — заявив Жеенбеков.

Він звернувся до лідерів політичних партій із закликом зупинити прихильників, які продовжують вуличні акції. Президент також повідомив, що в регіонах було чимало бажаючих виступити на мітингах на підтримку чинного глави держави, але він попросив їх не робити цього. «Тому що в ці дні ми на власні очі переконалися в тому, наскільки небезпечно розділяти народ», — пояснив киргизький лідер.

Напередодні мало відбутися засідання парламенту — єдиного органу влади, який зараз може повернути ситуацію в легітимне поле. Однак воно не відбулося — не було кворуму. У відставку подали голова уряду Киргизії Кубатбек Боронов і спікер парламенту Дастанбек Джумабеков.

6 жовтня близько 30-40 депутатів зібралися в готелі «Достук» і затвердили кандидатуру політика Садиров Жапарова як т.в.о. прем’єр-міністра. Протестуючі якраз звільнили його з тюрми в ході мітингів в ніч на 6 жовтня разом з екс-президентом Алмазбеком Атамбаєвим.

До 9 вечора 7 жовтня біля Будинку уряду в Бішкеку проходили мітинги прихильників Садиров Жапарова і його конкурента за пост прем’єр-міністра, представника партії «Ата-Мекен» Тілеке Токтогазієва. Між їх учасниками починалися бійки, однак дружинники припинили бійку. На мітингу, за даними порталу 24.kg, зібралося 3-4 тис. чоловік.

Прихильники Жапарова вимагають від депутатів зібрати кворум, погодити його кандидатуру і дати попрацювати два місяці, щоб «навести порядок». Сам політик уже дає прес-конференції, на яких проголошує себе чинним прем’єром. На одній з них він заявив, що Жеенбеков повинен сам скласти повноваження і піти.

Криза в Киргизії ще далека від свого завершення.

На півдні республіки, в Оші, звучать заклики до відокремлення від півночі. Це розкол, який ще сильніше заглибився за підсумками парламентських виборів, коли поріг пройшли тільки чотири південні партії.

Досвід попередніх років показує, як непросто відновити вертикаль влади після подібного роду потрясінь. Після революції 2010 року Бішкек довго дискутував з керівництвом Оша, щоб вибудувати відносини, і південь зміг домогтися певної автономії.

Поделитесь в соц сетях!

Теги: , ,

Загрузка...
Load...