Хасиди спровокували загострення українсько-білоруських відносин

Хасиди спровокували загострення українсько-білоруських відносин

Новий рік – не тільки веселе свято, але і привід для дипломатичного скандалу.

На кордоні України та Білорусі застрягли півтори тисячі іудеїв – паломників-хасидів. Віруючі прямували в місто Умань Черкаської області України, щоб на могилі свого духовного наставника відзначити початок нового року. Київська влада, однак, посилила карантинні заходи і відмовилися пускати іноземців. Ті зупинилися в прикордонній зоні, а дипломати двох країн виступили з взаємними звинуваченнями.

Єврейський Новий рік – Рош ха-Шана – в 2020 році відзначається 18-20 вересня. Ортодоксальні іудеї традиційно зустрічають свято в місті Умань Черкаської області України. Саме тут похований духовний наставник брацлавських хасидів – рабин (цадик) Нахман. Зазвичай в Умань приїжджають 30-40 тис. Паломників з усього світу. В цьому році, однак, віруючі проїхати на Україну не можуть – Київ через загострення епідеміологічної ситуації закрив кордон з 28 серпня по 28 вересня.

Паломників, проте, заборони української влади не зупинили. Віруючі вирішили, що зможуть проїхати до святого місця через Білорусь. Кількома чартерами вони прибули до Мінська, а звідти доїхали до пунктів пропуску. Білоруси хасидів пропустили, а українці – ні. Більш того, українські кордони посилили загонами поліції і нацгвардії, в повітря підняли три вертольоти, літак і безпілотні комплекси.

Хасидизм (перекладається як «праведність») – відгалуження юдаїзму, яке зародилося в Польщі в XVII столітті. Засновником хасидизму вважають рабина Бешта, який жив в містечку на території нинішньої Хмельницької області України. Він створив вчення, яке понад усе ставив релігійний екстаз, а не вірші Талмуду. Стверджував, що неграмотний єврей може бути ближче до Бога, ніж наймайстерніший вчений. Цю тезу сподобався людям, і кількість хасидів швидко стало перевищувати кількість класичних іудеїв.

Засновником брацлавської гілки хасидизму вважається правнук Бешти рабин (цадик) Нахман. Він проповідував, що молитися слід весело – упереміж з танцями і піснями. Крім того, рекомендував своїм прихожанам «молитися серцем» – рідною ідиш, а не на івриті, як це заведено в класичному юдаїзмі. В останній проповіді, приуроченої до єврейського Нового року, цадик заповідав послідовникам приїжджати на його могилу в Умань.

Зараз в місто щороку прибувають 30-40 тис. паломників. Деякі приїжджають разом з громадами та дітьми. Хтось відвідує Умань щорічно, інші – раз в житті. Головний в цьому сенсі питання – фінансовий. При цьому євреї, у яких немає коштів на поїздку, можуть звернутися за допомогою в ізраїльські благодійні організації. Ті оплачують проїзд, надають харчової пайок і засоби на оренду житла в Умані.

Поділитись