Без нацистів і Гітлера: як школярі здали пробні іспити з історії країни

В українських школах пройшли два пробних етапу Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Тестування відбулося з ряду предметів, але особливий інтерес викликає тренування абітурієнтів з історії України.

Останнім часом ставлення влади до цього предмету можна назвати трохи упередженим, адже сучасні підручники історії ідеалізують часи існування Української національної республіки (УНР), що з’явилася після Жовтневої революції і згодом частково перетвореної в УРСР. При цьому період життя республіки в рамках СРСР активно критикується, як і все, що пов’язане з сучасною Росією.

Ця політика відбилася і на пробних ЗНО з історії, пише «Страна.ua» з посиланням на тестові завдання. Питання торкалися період з початку XX століття по новітню історію України.

Наприклад, по тій же УНР завдання варіювалися від того, хто був головою Центральної ради, до імен чиновників республіки, що вступали в союз з Польщею. Однак були і досить неоднозначні питання про главу невизнаної в православ’ї Української автокефальної православної церкви Василя Липківського, якого в 1926 році Державне політичне управління при НКВС РРФСР зажадало усунути від керівництва.

Як зазначає видання, питання більше підходить для семінаристів або істориків, ніж для звичайних учнів середніх шкіл.

Але, що примітно, формулювання завдання майже дослівно повторює текст з сайту Інституту національної пам’яті, в завдання якого входить забезпечення всебічного вивчення етапів «боротьби за відновлення державності України у XX столітті» та проведення декомунізації.

В цілому це пояснює, чому таке питання з’явився в шкільному тесті. Подібна зв’язок задає тон всьому ЗНО з історії.

Без нацистів і Гітлера

Великій Вітчизняній війні в тесті уваги майже не приділяється, так і називають її інакше — для укладачів завдання вона навіть не Друга світова війна, а лише радянсько-німецька.

По цій темі питань тільки три: хто такі «чорносвитники» — бойові підрозділи, утворені з цивільних на звільнених від окупантів територіях, яких називають «чорною піхотою» через чорні піджаки. За деякими оцінками, більшість таких загонів не проходили бойову підготовку і нерідко потрапляли на поле бою без зброї, а також часто в них перебували українці.

Друге питання стосувалося дати появи Української повстанської армії, яку ідеалізують в сучасній Україні разом з її лідерами як борців за незалежність країни. При цьому третє завдання по «радянсько-німецькій війні» стосується саме дат окупації території УРСР з боку нацистів.

При цьому саме слів «нацисти», «Гітлер», «СС», «Голокост» в тестах просто немає.

Також творці ЗНО опускають історію одного з лідерів УПА Степана Бендери і не питають про дивізію СС «Галичина», що складалася з українських добровольців.

Якщо ж говорити про питання, присвячені післявоєнному періоду України — одному з найбільш успішних в українській історії, то вони описуються як репресії і застій. Зокрема, у школярів запитують про радянізацію Західної України, протести шахтарів в 1989 році, про період застою під час правління Леоніда Брежнєва або економічні програми його попередника Микити Хрущова.

Новітньої історії України, яка здобула незалежність майже 30 років тому, автори ЗНО з історії приділили всього два питання: цитата колишнього глави РНБО Олександра Турчинова про втечу президента України Віктора Януковича з країни з вимогою вказати дату і завдання по «збройну агресії Росії» з підсумком в укладанні Мінських угод.

Незважаючи на згадку Мінських угод, творці в цілому упускають війну на Донбасі або кримське питання, роблячи акцент саме на ворожих діях Москви. На чолі кута сучасної історії України, з огляду на цитату Турчинова, ставиться державний переворот 2014 року, а решта знакові події — як, наприклад, «помаранчева революція» — просто виключаються.

Не зовсім зрозуміло, для якого саме середньостатистичного школяра міг бути складено такий тест з історії, особливо з питаннями по УНР, в яких може розібратися не кожен експерт, і вирізаним пластом ключових подій в житті країни. З тієї ж Великій Вітчизняній війні немає нічого про визволення Києва або геноцид на територіях, окупованих нацистськими загарбниками.

Тест зосереджений на моментах, які висвітлюють виключно поточні аспекти політики Києва з декомунізації, і в якомусь сенсі демонізації радянського минулого України. Однак говорити про те, що компоненти історичної освіти українських школярів вперше викликають питання, не доводиться.

Ще в травні спалахнув скандал з українським підручником, правда, з географії за 8 клас, де стверджувалося, що французи, іспанці португальці, євреї і турки нібито прийшли на свої землі з українців Галичини — свій висновок автори зробили на основі історичних назв зазначених країн. При цьому вони виключили зі слов’янських народів білорусів, росіян і болгар, так як їх походження «угро-фінське і балтійське».

Спори з приводу підручника виникли, тому що матеріал офіційно був схвалений міністерством освіти і науки України, що здається досить дивним на тлі загального змісту. В даний час його вже видалили з сайту Інституту модернізації змісту освіти, хоча підручник використовувався як мінімум два роки.

При цьому в ньому стверджувалося, що Україна тисячі років перебувала в одних і тих же межах, а вчені з США називають українців найдавнішої нацією. До того ж народ України вважають «слов’янізованим германцями», тому що слово «цибуля» схоже на німецьке zwiebel.

Поделитесь в соц сетях!

Теги: ,

Загрузка...
Load...