Аргентина відмовилася платити МВФ за кредитами

Віце-президент Аргентини Крістіна Кіршнер заявила, що Міжнародний валютний фонд не отримає «ні півцента» по раніше виданих кредитах, поки країна не вибереться з економічної рецесії.

Новий уряд Аргентини, сформований в кінці минулого року, виявилося перед важким вибором: продовжувати розплачуватися з непідйомними зовнішніми боргами, вилучаючи кошти з кризової економіки, або направити їх на розвиток країни, порушивши зобов’язання перед зарубіжними кредиторами.

Те, що розрахунок за зовнішніми позиками доведеться відкласти до кращих часів, першим дав зрозуміти обраний президент Альберто Фернандес. В кінці листопада він пообіцяв відмовитися від решти 12 мільярдів доларів від МВФ, оскільки «пияцтво не лікують вином». До того моменту країна отримала 44 з 56 мільярдів фінансової допомоги по раніше схваленої програми.

«Мені потрібно вирішити величезну проблему з боргами, невже я стану просити ще? Я хочу більше не просити і щоб мені дозволили розплатитися», — заявив Альберто Фернандес в ефірі радіостанції Con Vos. Через тиждень глава Центробанку Гідо Сандлеріс подав у відставку «через нездатність стабілізувати обстановку в фінансовому секторі».

Через місяць уряд відклав майже на вісім з половиною місяців платежі за казначейськими векселями. Йшлося про суму в дев’ять мільярдів доларів.

Тепер вище керівництво країни наполягає на реструктуризації зовнішнього боргу. Це 100 мільярдів доларів, і майже половина — позики у МВФ. Швидше за все, саме реструктуризацію обговорювали глава Мінфіну Аргентини Мартін Гузман і директор-розпорядник фонду Крісталіна Георгієва на зустрічі перед конференцією, що відбулася у Ватикані на початку лютого.

Багато експертів впевнені, що кредитори погодяться пом’якшити вимоги. В іншому випадку Буенос-Айрес оголосить дефолт, що ще більше дестабілізує економіку, розігнавши і без того зашкалює інфляцію (за підсумками року — більше 50%). А це серйозно вдарить по всьому регіону, в тому числі по інвестиційним проектам. Зокрема, під загрозою опиняться плани американських компаній з розробки сланцевого родовища «Вака-Муерте» в аргентинській провінції Неукен.

Такий сценарій для МВФ неприйнятний, про що прямо сказала директор-розпорядник цієї організації Крісталіна Георгієва.

«Настав дуже важливий момент, коли Аргентина повинна прийняти політику, яка стабілізує економіку, призведе до реструктуризації боргів і відповість на сподівання найбільш вразливих людей», — пояснила вона агентству Reuters. Підтримала Аргентину і канцлер Німеччини Ангела Меркель в ході недавньої зустрічі з Альберто Фернандесом.

Експерти відзначають, що в першу чергу новому керівництву країни потрібно розробити грошово-кредитну політику, здатну приборкати інфляцію і збільшити доходи населення. Необхідно стимулювати малий бізнес, а для цього потрібні доступні кредити. З нинішньої ключовою ставкою в 50% (влітку було за 70%) про дешеве фінансування не може бути й мови.

Висока ключова ставка тягне за собою ще одну проблему — надмірна прибутковість казначейських паперів. На ринок масово приходять спекулянти, скуповуючи всі доступні облігації. В результаті національна валюта виявляється вкрай залежною від ситуації на світовому ринку, і будь-які несприятливі події, які змушують спекулянтів перекладати кошти в більш надійні активи, обрушують курс. Саме це сталося з аргентинським песо, що подешевшали за роки президентства попереднього глави держави Маурісіо Макрі з 9,8 до 57,2 за долар (зараз вже 61).

Щоб впоратися з безробіттям і підтримати стрімко зубожіння населення, новий уряд вже вжив низку радикальних заходів. Зокрема, видали указ, що ускладнює звільнення співробітників — якщо на те не було ґрунтовних причин, колишній роботодавець зобов’язаний подвоїти компенсацію. Крім цього, на початку лютого профспілка далекобійників домоглася підвищення зарплат на 26,5% для 200 тисяч водіїв.

Ще на розгляді конгресу знаходиться законопроект про «податок на долар». У найближчі п’ять років в Аргентині намір збирати додаткові кошти в бюджет за рахунок 30-процентного збору на частину операцій в іноземній валюті — це стосується турпоїздок, оплати товарів в зарубіжних інтернет-магазинах і тому подібного. Ці кошти спрямують на підвищення пенсій і розвиток інфраструктури.

Взагалі, перша країна, яка відмовилася повертати кредити МВФ — Греція. У 2015 році в Афінах заявили, що грошей у казні немає і півторамільярдний борг погасити нічим. Євросоюзу тоді довелося надати грекам екстрений кредит для розрахунків з фондом.

Поделитесь в соц сетях!

Теги: ,

Загрузка...
Load...