Anadolu: Демонстрації в Болгарії пророкують серйозні ризики для Росії

Не буде перебільшенням сказати, що події в Болгарії, що почалися з вуличних демонстрацій, віщують значні зміни.

Демонстрації, які почалися в країні після того, як співробітники Національної служби охорони (НСО) не дозволили колишньому міністру юстиції та голові партії «Так, Болгарія» Христо Іванову (Hristo İvanov) перебувати на громадському пляжі, розташованому поруч з віллою почесного лідера «Руху за права і свободи» Ахмета Догана (Ahmet Doğan), і застосували силу, тривають і з кожним днем ​​стають все ширше.

Після заяви президента Румена Радєва про те, що стосовно співробітників НСО розпочато розслідування, головний прокурор Іван Гешев заарештував двох радників адміністрації президента за звинуваченням у корупції. Такий розвиток подій зробило надбанням громадськості напруженість між президентом і прем’єр-міністром. Коли на одному із заходів президент Радев при відповіді на питання «як довго триватимуть протести» сказав: «До тих пір, поки з влади не підуть люди, які повинні піти», — це наочно показало масштаб того, що відбувається.

Арман Бабікян (Arman Babikyan), адвокат Микола Хаджігенов (Nikolay Hacigenov) і професор, доктор Веліслав Мінеко (Velislav Minekov), яких називають «отруйним тріо» протестних акцій, в своїй заяві в фейсбуці написали: «Ми будемо знову збиратися, поки не позбудемося від мафії у владі». Крім того, Мінеко в інтерв’ю ЗМІ підкреслив, що система повинна бути змінена громадянами. У той час як підігрівається соцмережами вулична опозиція обрушувалася з критикою на прем’єр-міністра, головного прокурора і депутата від «Руху за права і свободи» Деляна Пеевскі (Delyan Peevski), президент Радев ясно давав зрозуміти, що він на боці народу.

У зв’язку з розширенням вуличних демонстрацій прем’єр-міністр Бойко Борисов зажадав відставки міністра фінансів Владислава Горанова (Vladislav Goranov), міністра внутрішніх справ Младена Маринова (Mladen Marinov) і міністра економіки Еміля Караніколова (Emil Karanikolov). Згодом були зняті з посади п’ять міністрів, в тому числі міністр охорони здоров’я і міністр туризму. Однак протестувальники, які вимагали відставки прем’єр-міністра і головного прокурора, не задовольнилися цим і заявили, що продовжать виступи до тих пір, поки не будуть прийняті їхні вимоги.

Не буде перебільшенням сказати, що ці події стали наслідком значних змін в Болгарії. Останнім часом в різних регіонах і країнах ми бачимо приклади вкрай успішних операцій, проведених Заходом за допомогою таких підігріваються соцмережами громадських рухів.

Початок такої операції в Болгарії, яка з проектом газопроводу «Турецький потік», з точки зору Заходу, стане настільки прив’язана до Росії і Туреччини, що шляху назад вже не буде, було неминуче. Головна причина того, що Болгарія, у якій в даний час хороші відносини з Росією в силу релігійних та історичних зв’язків, була прийнята в Європейський Союз (ЄС) без особливої ​​уваги до того, чи виконала вона критерії, полягала в прагненні забезпечити свого роду «осьової зсув »у зовнішній політиці. І хоча ЄС в значній мірі вдалося зробити це, в умовах політичної боротьби з Росією на Балканах Захід турбувало те, що Болгарія може знову пережити таке зрушення.

Вельми промовистою можна вважати той факт, що все почалося з почесного лідера турецької партії і депутата від цього руху. Хоча ці події не призвели до етнічний антагонізм по відношенню до турків, можна припустити, що вони можуть негативно позначитися на становищі «Руху за права і свободи» на наступних виборах.

Всім відомо, що між лідерами Туреччини і Болгарії, які зустрічалися на недавньому відкритті церкви Святого Стефана, відреставрованої мерією Стамбула, сприятливі відносини. Заява про те, що болгарський уряд у відповідь на цю культурну близькість відреставрує османську мечеть в Болгарії, додало відносинам двох країн особливе значення.

У зв’язку з цим, хоча в Болгарії намагалися прийняти всі необхідні заходи, ніщо не могло бути більш тривожним, ніж новий вихід Росії і Туреччини на сцену зі своїм «троянським конем». Підтримуване соцмережами громадський рух не тільки ратує за відставку уряду Борисова, а й піднімає на порядку денному вимоги в напрямку повної зміни системи. Народ наполягає на тому, що державою править мафія, олігархи, і вимагає припинення мафіозного управління. Залежно від масштабів демонстрацій в країні або будуть проведені дострокові вибори, або найближчі вибори відбудуться за планом, в березні 2021 року. Але, поки в Болгарії не пройдуть нові вибори, демонстрації, судячи з усього, будуть тривати.

Те, що цей процес, що веде Болгарію до проамериканської осі, направляє народ, буде розглядатися як підтримка демократичного процесу з точки зору західних цінностей. І події, які будуть подаватися світової громадськості таким чином, ймовірно, знайдуть позитивний відгук.

Так які ж ризики можуть чекати Росію і Туреччину в разі успіху цього руху? З точки зору Росії — може загрузнути проект «Турецький потік», обмежитися її вплив на Болгарію, Росії можуть перешкодити встановити політичну перевагу на Балканах за допомогою проекту «Турецький потік», перешкоджати її спільним політичним ініціативам з Туреччиною на Балканах, обмежити її перевагу в Чорному морі.

Що ж стосується наслідків для Туреччини, такими можуть бути обмеження політичної активності турецької меншини в Болгарії, ризики для матеріальних і політичних вигод від проекту «Турецький потік», обмеження фізичного доступу Туреччини до Балкан і Європі, етнічна дискримінації щодо турецької меншини, нові проблеми, пов’язані з міжнародною міграцією.

Підігрівання проблем в наших відносинах з Грецією, які існували багато років тому і, як нам здавалося, були вирішені, сигналізує про нові проблеми на захід від Туреччини. Те, що до наших розбіжностей з Грецією навколо Східного Середземномор’я, Лівії та островів Егейського моря можуть додатися проблеми з Болгарією, виступає перед нами як частина стратегії ЄС і США щодо забезпечення сталого конфлікту на широкій основі.

Особливий інтерес представляє питання про те, як в цю шахову партію на Балканах включиться Великобританія, тільки що вийшла з ЄС. Незважаючи на те що Близький Схід, пов’язаний з Північною Африкою, є для Великобританії більш пріоритетною порядком денним, ця сила буде неминуче з’являтися в кожному регіоні, де починається гра. З огляду на класичну британську політику «стримування континентальної Європи», можна припустити, що правила гри придбають новий вимір.

У холодних війнах наших днів, де замість класичних конвенціональних засобів використовується психологічна зброя, показником могутності країн буде вміння управляти товариствами. У цьому сенсі США і Росія ведуть асиметричну боротьбу, використовуючи різні види зброї. В епоху цифрових технологій на території України знадобиться переглянути методи боротьби і відмовитися від логіки класичної епохи. А за історичною силою, якою володіє Туреччина на Балканах, поза всяким сумнівом, будуть пильно стежити всі країни.

Поделитесь в соц сетях!

Теги: , ,

Загрузка...
Load...