В рамках медичної реформи в Україні скорочують медиків

З 1 квітня всі медустанови України, які не підписали договір з Національною служби здоров’я, позбавляються фінансування. Як повідомляється, в Київському міському консультативно-діагностичному центрі на службу здоров’я виділили на 9 місяців лише 7 мільйонів гривень. У той час як в 2018 році виділяли 55 мільйонів, а в 2019 році — взагалі 65 мільйонів гривень. 

Якщо поділити 7 мільйонів гривень на 300 працівників, то заробітна плата буде 2,2 тисячі гривень, або треба буде скорочувати на 80% штат, йдеться в сюжеті програми «Гроші», передає УНІАН.

«Я вважаю, що хочуть максимально довести до банкрутства медичні установи, зменшити їх кількість по Україні, викупити за три копійки ці заклади, в яких вже буде все готово», — ділиться думками рентгенолог Олексій.

І найгірші підозри медиків мають все більше підтверджень, кажуть журналісти. Зокрема, київська влада вже розсилає в медустанови документ, в якому чиновники просять надати інформацію про те, скільки персоналу звільнено в березні, і скільки планується звільнити в квітні і травні.

«Ми прийшли 31 березня на роботу, а ввечері нам сказали писати відпустку за свій рахунок», — розповідає голова профспілки фізіотерапевтичної поліклініки Оксана Бєляєва.

За її словами, з 1 квітня установа позбавили фінансування. А деякі клініки, за словами розслідувачів, взагалі почали закривати, як наприклад фізіотерапевтичну поліклініку в центрі Києва.

НСЗУ була створена в грудні 2017 року, коли МОЗ очолювала Уляна Супрун. Служба є національним страховиком, який виділяє гроші на конкретне лікування конкретного пацієнта замість надання загальної суми на утримання тієї чи іншої лікарні.

Однак, наприклад, медики Незалежної профспілки лікарів Кривого Рогу, які боролися проти закриття однієї з найбільших лікарень міста, в своїх оцінках створення НСЗУ вкрай категоричні.

Навіщо взагалі було створювати цю структуру, яка в багатьох позиціях дублює функції МОЗ? Результатом діяльності НСЗУ в тому вигляді, як вона існує зараз, буде руйнування державної медичної допомоги з масовим відходом медиків зі сфери взагалі або в комерційні структури. І перенаправлення потоків пацієнтів в приватні медичні центри, звичайно, якщо вистачить коштів на лікування.

Проте, і попередня, і нинішня влада називає НСЗУ ключовим органом для другого етапу медреформи. Як відомо, перший полягав в зміні принципів роботи терапевтів, сімейних лікарів та педіатрів. Тоді ввели обов’язкове підписання декларації з лікарем, який передбачає, що інакше отримати безкоштовну допомогу буде не можна. Декларацію підписали 29 мільйонів українців — тобто понад 10 мільйонів цією можливістю досі не скористалися.

Від кількості підписаних декларацій залежить зарплата лікаря і медсестри. У деяких випадках вона дійсно піднялася до суми 20 тис. грн. Передбачається, що якщо лікар гарний, то у нього і пацієнтів більше буде. Правда, вибирати лікаря хворим в такому випадку потрібно, орієнтуючись на чутки. Або ж методом проб і помилок, ризикуючи здоров’ям.

У той же час, наприклад, у педіатрів в Києві стало з’являтися сучасне обладнання на зразок пульсоксиметрів — пристроїв, що визначають насиченість крові киснем. Запрацювала система helsi.me для електронного запису, яка в теорії повинна позбавити від черг. Певну частину ліків, як правило, для гіпертоніків та астматиків, можна отримати безкоштовно за програмою «Доступні ліки». А весь документообіг, в тому числі карти пацієнтів і лікарняні, повинні стати електронними і позбавити лікарів від паперової тяганини.

Цього поки не сталося, а реформа породила істотний розрив між зарплатами терапевтів і вузьких фахівців, які могли перебувати навіть в одній поліклініці. А також лікарів стаціонарів. Виправити це обіцяли саме за рахунок введення другого етапу. Пацієнтам ж нововведення обіцяли гарантований безкоштовний пакет медпослуг.

«8500 грн — за пологи, 19500 грн — за лікування одного інсульту, 15800 грн — за лікування інфаркту — саме стільки планує платити Національна служба здоров’я України установам охорони здоров’я за програмою медичних гарантій в 2020 році», — написав на своїй сторінці в Facebook екс-глава НСЗУ Олег Петренко.

Однак лікування інфаркту вимагає мінімум 80 тис. грн, зазначив в коментарі виданню Політична критика голова Вільної профспілки медичних працівників України Олег Панасенко. На більш прозаїчні медпослуги виділили і зовсім смішні гроші — 49 грн на огляд лора, 9 грн на лікування зуба і так далі. І при цьому суми враховують не тільки зарплату лікаря, а й адміністративні витрати.

Тих, хто договори не підписав, позбавлять фінансування. Іншим виплачуватимуть копійки, — повідомив на умовах анонімності Соцпорталу один з завідувачів столичного медзакладу.

Як повідомляє Незалежна профспілка лікарів Кривого Рогу, перед формуванням тарифів НСЗУ повинна була провести аналіз звітів про прибутки і збитки постачальників медичних послуг. Цього зроблено не було.

Дані, якими оперує НСЗУ для своїх розрахунків, виявилися під сумнівом і по самому актуальному питанню. Так, в рамках боротьби з коронавірусом був створений сайт з інформацією по кожній лікарні і її потужностей для прийому хворих при пандемії. Наприклад, по одній з одеських лікарень було зазначено кількість ліжок в 300 штук. Однак медики лікарні записали відео, заявивши, що в реальності такої кількості і близько немає.

У минулому році кожен п’ятий працівник, який потрапив під масові скорочення, був медиком.

«Із загальної кількості попереджень про масове звільнення більшу частину становили працівники державного управління та соціального страхування, більше 20% — працівники охорони здоров’я», — повідомляють в Державному центрі зайнятості.

Таким чином, за 2019 рік звільнили понад 25 тисяч медпрацівників. Пов’язано це, як правило, з оптимізацією медзакладів для госпітальних округів. Наприклад, у другій половині 2019 року в місті Кривий Ріг планували закрити лікарню №8. Медики і місцеві жителі вийшли на протест і оптимізацію тимчасово скасували. Як розповіли в інтерв’ю Соцпорталу лікарі, головним мотивом відстояти лікарню було: «зберегти працездатний колектив і робочі місця, які і так скорочені».

Тобто, скорочення відбуваються на тлі перманентної нестачі персоналу, яка стала особливо очевидна в період пандемії. Масові протести через закриття лікарні також проходили в лютому в Вінницькій і Рівненській областях. У Києві на масовий протест вийшли медсестри. Вони вимагали підвищення зарплат і скасування ліквідації туберкульозних диспансерів.

Як відомо, Україна посідає перше місце в Європі за рівнем захворюваності на цю хворобу. Перш також була ліквідована санітарно-епідеміологічна служба. Її відновив тепер уже екс-міністр Ілля Ємець, призначивши головним санітарним лікарем свого зама Віктора Ляшка, який зараз головним чином і займається боротьбою з епідемією.

Поделитесь в соц сетях!

Теги: , ,

Загрузка...
Load...