Правління Національного банку схвалило рішення знизити облікову ставку до 17,0% річних з 19 липня 2019 року. Національний банк продовжує цикл пом’якшення монетарної політики, оскільки бачить тенденцію уповільнення інфляції до цілі 5%. У червні 2019 року споживча інфляція в річному вимірі становила 9,0%, наблизившись до траєкторії квітневого прогнозу після її відхилення у попередні місяці під дією тимчасових факторів.
Базова інфляція впродовж ІІ кварталу дещо уповільнилася (до 7,4%) і була близькою до прогнозу НБУ.
Жорстка монетарна політика продовжувала бути вагомим чинником, що стримував фундаментальний тиск на ціни, в тому числі через зміцнення обмінного курсу відносно валют країн-торговельних партнерів та зниження інфляційних очікувань населення, бізнесу, банків та фінансових аналітиків. Водночас показники інфляції залишалися порівняно високими як через тиск з боку споживчого попиту та виробничих витрат, так і значні темпи зростання адміністративно регульованих цін.
Інфляція буде надалі поступово уповільнюватися.
Як і раніше, НБУ прогнозує, що інфляція знизиться до 6,3% на кінець цього року, на початку наступного повернеться до цільового діапазону та досягне середньострокової цілі 5% наприкінці 2020 року.
Уповільнення інфляції і далі зумовлюватимуть достатньо жорсткі монетарні умови. Навіть за поступового зниження облікової ставки, її реальне значення залишатиметься високим з огляду на поліпшення інфляційних очікувань. Високі реальні процентні ставки сприятимуть інвестиційній привабливості гривневих фінансових інструментів та, відповідно, підтримці обмінного курсу гривні. Крім того, така монетарна політика обмежуватиме тиск з боку споживчого попиту.
Також поступовій дезінфляції сприятимуть:
● виважена фіскальна політика;
● уповільнення зростання заробітних плат;
● відносно низькі ціни на енергоресурси на світових ринках;
● значна пропозиція вітчизняних і іноземних продовольчих товарів.
Економіка України буде демонструвати стійкі темпи зростання на рівні 3-4% у 2019-2021 роках
Порівняно з квітневим макроекономічним прогнозом Національний банк підвищив прогноз темпів економічного зростання на 2019 (з 2,5% до 3%) та 2020 (з 2,9% до 3,2%) роки у зв’язку з стійкішим внутрішнім попитом, кращими умовами торгівлі та очікуваним збільшенням врожаю зернових.
Основним драйвером економічного зростання в наступні роки залишатиметься внутрішній попит. Приріст приватного споживання сповільниться, однак буде значним під впливом збільшення реальних доходів домогосподарств – заробітних плат, пенсійних виплат, а також грошових переказів із-за кордону. Також вагому підтримку економіці надаватимуть інвестиції в основний капітал, що продовжать зростати високими темпами.
Стримуючими факторами для економічного зростання будуть слабка економічна активність у світі, а також скорочення з 2020 року обсягів транзиту природнього газу до Європи внаслідок будівництва обхідних газопроводів.
Дефіцит поточного рахунку у 2019-2021 роках залишатиметься в прийнятних межах
У 2019 році дефіцит поточного рахунку звузиться до 2,6% ВВП завдяки високому врожаю зернових, зниженню цін на енергоносії, а також скороченню обсягів репатріації дивідендів. У 2020-2021 роках дефіцит поточного рахунку дещо розшириться унаслідок зменшення обсягів транзиту газу, погіршення умов торгівлі та збільшення споживчого та інвестиційного імпорту.
Основним припущенням макроекономічного прогнозу залишається подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом.
Це дозволить Україні отримувати інше офіційне фінансування, покращувати умови доступу до міжнародних ринків капіталу, а також підтримувати інтерес інвесторів до українських активів. Відповідні боргові залучення дадуть змогу уряду профінансувати значні виплати за зовнішнім державним боргом. Також це дозволить приватному сектору залучати іноземні інвестиції.
У результаті, обсяг міжнародних резервів зросте до 23 млрд дол. США у 2021 році.
Головним внутрішнім ризиком для окресленого сценарію є подальше посилення загроз для макрофінансової стабільності.
Затримка у проведенні ключових реформ або кроки з нівелювання попередніх досягнень, зокрема через судові та законодавчі рішення, можуть суттєво посилити вразливість економіки України та стати на заваді продовженню співпраці з МВФ. Це може погіршити курсові й інфляційні очікування та ускладнити доступ до міжнародних ринків капіталу в умовах високого боргового навантаження в наступні роки.
Також актуальними залишаються такі ризики:
● припинення транзиту газу з Росії територією України з початку 2020 року;
● посилення торговельних війн та наростання геополітичних конфліктів;
● ескалація військового конфлікту та нові торговельні обмеження з боку Росії.
