Естонське сільське господарство встало без українських мігрантів. Нікому збирати урожай, доїти корів, фермери виявилися на межі розорення. Політики-націоналісти, проте, упевнені, що від гастарбайтерів слід відмовитися. «Якщо нічого не змінювати, то через десять років у нас буде умовний Таллінн, що складається повністю з українців», – лякає співгромадян глава МВС березня Хельме. На естонських фермах нікому прибирати полуницю. Якщо зазвичай на грядках працюють 2 тис. мігрантів, то зараз залишилося 400.
«Сталося те, чого боялися виробники: прийшла спека, дозріло багато ягід. Але фермери не в змозі їх зібрати, урожай гниє на полях. Безвідповідальні політики наплювали на людей. Тонни ягід доведеться викинути, оскільки уряд неадекватно в кризовій ситуації», – говорить член правління Естонської асоціації виробників полуниці Елку Ліллеметс.
Найгірший стан справ у тих фермерів, які уклали договори з торговими мережами, – відставання від графіка поставок загрожує штрафами. Тоомас Лило – господар хутора Тасуючи на південному сході Естонії – каже, що йому насилу вдалося знайти 17 чоловік, хоча рік тому на плантації працювали 60 осіб. «Естонці не хочуть працювати. Держава платить пристойні посібники, безробітні відчувають себе нормально. А ті, хто трудиться цілий рік, влітку беруть відпустку. Їдуть на пляж, а не в село», – скаржиться Лило.
Проблеми в сільському господарстві не обмежуються збором ягід. Власники тваринницьких ферм кажуть, що нікому доїти худобу. До пандемії коронавірусу чверть естонських корів обслуговували українці. «В минулому році заробітчани надоїли на € 62 млн, за це молоко виробники виручили € 100 млн», – говорить голова правління Естонської сільськогосподарсько-торгової палати Роомет Сирмус.
Українці – нацменшина, що росте найшвидше в Естонії. У 2019 вони частіше за інших подавали клопотання про отримання термінового посвідки на проживання. За офіційними даними, за 10 років число переселенців збільшилася в два рази, зараз в Естонії живуть 10 400 осіб. Але легально на роботу влаштовуються не всі. Багато хто користується безвізом, приїжджають під виглядом туристів, але залишаються працювати. За неофіційною статистикою, в країні живуть 50 тис. українців.
Сезон чудес: Європа може залишитися без врожаю
Найчастіше українці в Естонії працюють будівельниками, таксистами, кур’єрами, посудомийками, допомагають фермерам на селі. Приїжджають в основному чоловіки середнього віку і молодь. Сформована система вигідна обом сторонам. Заробітчани отримують в два рази більше, ніж на батьківщині, – € 800-1000. Роботодавці платять українцям менше середньої зарплати по республіці, яка становить € 1300.
Задоволені працевлаштуванням, правда, не всі. У соцмережах поширилася розповідь жителя Дніпропетровська Євгенія Деркача, який трудився на рибній фабриці. «Робоча зміна становила 12 годин. Дорога з місця ночівлі і назад займала ще три години. При важких умовах роботи, та ще в холодному цеху, при елементарній відсутності часу для відновлення сил ці умови виглядали жорсткіше, ніж в ГУЛАГу. Довше двох місяців в цеху ніхто не затримувався», – розповідав Деркач.
В Естонії наплив мігрантів теж викликає суперечки. Українці начебто допомагають економіці, але при цьому демпінгують ринок праці – збивають склалися розцінки, позбавляють роботи самих естонців. Поліцейські говорять, що трудові мігранти часто порушують громадський порядок. Українці становлять більшість безбілетників в громадському транспорті і нелегальних таксистів.
Проти залучення заробітчан в країну виступають націоналісти. Міністр внутрішніх справ, лідер ультраправої Консервативної партії Март Хельме називає Україну троянським конем. «Ті, хто приїжджає сюди, не так українці, скільки росіяни зі сходу України, зросійщені українці, або просто хомо совєтікус. Цей міграційний тиск зі сходу на нас дуже сильний, і він продовжує посилюватися», – говорить він.
За наполяганням Хельме у вересні 2019 го Таллінн припинив видачу безкоштовних довготермінових віз українцям. Нові обмеження чиновники ввели в пандемію коронавірусу. Естонський уряд закрив і до сих пір не відкрив кордони для мігрантів. Март Хельме заявив, що робочі зможуть працювати в сільському господарстві до 31 липня, а потім повинні будуть виїхати.
«Якщо нічого не змінювати, то через десять років у нас в країні буде не Пярну, а умовний Таллінн, що складається повністю з українців. Ми не можемо будувати естонську державу на українській робочій силі», – попереджає глава МВС.
